Брухт під обмеженнями: чому Україні варто посилити контроль експорту

Українські металургійні підприємства 2025 року зіткнулися з нестачею брухту, що завадило окремим виробникам виконати заплановані обсяги випуску. За словами президента об'єднання «Укрметалургпром» Олександра Каленкова, ситуацію ускладнювала конкуренція з іноземними покупцями, зокрема компаніями, що мають доступ до дешевших російських ресурсів.

Запроваджені раніше заходи — експортне мито та посилені обмеження проти транзитних схем — дали результат, але регулювання залишається неповним. Через режим вільної торгівлі з ЄС український брухт фактично вивозиться без жодних перешкод, чим користуються недобросовісні експортери. Каленков пропонує провести з Брюсселем консультації щодо запровадження мита у розмірі €180 за тонну.

«Я думаю, що ми принаймні могли б розмовляти з Європейським союзом і говорити про те, що це необхідно зробити», — зазначив він.

Експерт наголошує: сам ЄС дедалі частіше розглядає брухт як стратегічну сировину для декарбонізації промисловості. Для України ж перероблення металобрухту всередині країни вигідніше, ніж експорт сировини: це дає більшу додану вартість, більші податкові надходження та валютну виручку.

Проблема має й фіскальний вимір. Згідно з аналізом даних Opendatabot, у грудні 2025 року бюджет отримав лише 104 грн податків із тонни експортованого брухту, а через сірі схеми держава втратила понад 3 млрд грн. Уряд уже ухвалив рішення тимчасово обмежити вивезення брухту до кінця 2026 року, однак питання системного регулювання, зокрема для ринку ЄС, досі відкрите.

Підсумок: без дієвих механізмів контролю експорту брухту українська металургія ризикує залишитися без сировини, а бюджет — без надходжень. Тож питання мита для ЄС — це не лише торгова суперечка, а питання економічної безпеки галузі.