Бронетехніка повернеться на фронт: що зміниться після війни дронів

Війна в Україні кардинально змінила роль важкої бронетехніки. Якщо раніше танки та БМП були основною ударною силою, то нині їхнє використання на передовій звелося до мінімуму через високу вразливість від безпілотників. Однак, за словами ветерана російсько-української війни, майора у відставці Олексія Гетьмана, остаточно списувати бронемашини зарано — вони повернуться, щойно з’являться надійні засоби захисту.

Зараз і Україна, і Росія шукають способи вберегти техніку від дронів. Пасивні заходи — захисні сітки та «мангали» — вже не дають результату. Тому основний акцент робиться на розробці активного захисту, який знищує боєприпас на підльоті. Принцип дії простий: коли снаряд чи дрон потрапляє в зону ураження, спрацьовує спрямований вибух, що нейтралізує загрозу.

Обидві сторони працюють над такими системами. Росія вже випробовує комплекс «Арена-М», однак, на думку українських експертів, його можна обійти. Україна також веде розробки, але робить це менш публічно. Гетьман зазначає, що випробування, зокрема польові, тривають, і ніхто не залишить величезні арсенали техніки просто не задіяними.

Поки що ж на фронті перевагу віддають маневренішим засобам. Російські війська часто висаджують піхоту за 15–30 кілометрів від лінії зіткнення, і штурмові групи йдуть в атаку пішки. Це пов’язано з тим, що БМП та танки стали надто вразливими. Натомість дедалі більшу роль відіграють роботизовані комплекси, які виконують завдання без екіпажу. Як іронічно зауважив Гетьман, ще до початку АТО один інженер із заводу імені Малишева радив найкращий спосіб захистити екіпаж танка — прибрати екіпаж із танка. Тоді це звучало як жарт, а тепер стало реальністю.

Отже, бронетехніка не зникне з полів боїв, але її повернення залежатиме від успіху в розробці активного захисту. Поки що війна триває в перехідному форматі, де піхота та роботизовані системи частково замінюють важкі машини.