Брюссельська капуста: чим вона корисніша за цитрусові

Брюссельська капуста — це різновид капусти, у якої їстівними є маленькі бруньки, що ростуть уздовж стебла. Цей овоч цінують за характерний смак і надзвичайно високу концентрацію поживних речовин. Зокрема, у 100 грамах брюссельської капусти міститься приблизно 85–90 міліграмів вітаміну C, тоді як у такій самій кількості цитрусових — лише 50–55 міліграмів. Крім того, вона є чудовим джерелом вітаміну K: близько 177 мікрограмів на 100 грамів, що сприяє мінералізації кісток і правильному згортанню крові.

Окрім вітамінів, брюссельська капуста містить клітковину, марганець, сірчисті сполуки та фолати. Завдяки високому вмісту клітковини вона покращує роботу кишківника, підтримує мікробіом і забезпечує тривале відчуття ситості. Це робить її корисною для контролю ваги: овоч низькокалорійний і має низький вміст цукру. Також у ній містяться глюкозинолани — антиоксиданти, характерні для хрестоцвітних, які підтримують природні захисні механізми організму.

Після термічної обробки брюссельська капуста втрачає гіркоту, стає солодшою та легше засвоюється. Найпопулярніший спосіб приготування — запікання: розрізані навпіл качани змішують з оливковою олією, сіллю та часником і запікають при температурі 200–220 градусів. Альтернатива — приготування на пару, яке зберігає більше поживних речовин, але дає більш овочевий смак. Добре підходить і смаження на сковороді з маслом, беконом, горіхами або пармезаном, що врівноважує природну гіркоту. Для насиченішого смаку можна додавати злегка запечену або бланшовану капусту до салатів чи змішувати з іншими капустяними овочами в стравах.

Варто пам’ятати, що через вміст клітковини та ферментуючих вуглеводів брюссельська капуста може викликати здуття живота, особливо в людей із чутливою травною системою або синдромом подразненого кишківника. Тривале варіння зменшує вміст вітаміну C і погіршує смак, тому краще запікати овоч або готувати на пару короткий час. Сира капуста може бути важкозасвоюваною, тож починати варто з невеликих порцій і стежити за реакцією організму.