Благодійність в Україні: від «зборів на картку» до системної довіри

Мета проєкту — перевести українську благодійність із площини поодиноких «зборів на картку» в систему з чіткими правилами, координацією та взаємною довірою. На зустрічі йшлося про те, що прозорість волонтерських ініціатив має особливе значення, а чим більше учасників залучено, тим важливішими стають зрозумілі процедури. Заступник начальника Волинської ОВА Тарас Шкітер наголосив, що завдання держави — «не створювати додаткові бар’єри для тих, хто допомагає, а навпаки, вибудовувати умови, за яких ця допомога може рухатися швидко, безпечно і прогнозовано».

Ключовою темою стали результати масштабного дослідження Інституту соціології НАН України та Центру соціальних змін і поведінкової економіки. За цими даними, понад 80% громадян вважають благодійність важливою складовою життя, проте лише близько половини опитаних знають, кому можуть беззастережно довірити кошти. Ще 51% респондентів зазначають, що завжди або переважно зважують, кого саме підтримати. Для 46,3% важливим критерієм є репутація організаторів збору, а понад 70% звертають увагу на відкритість і звітність фондів та благодійних організацій.

Доктор соціологічних наук, член-кореспондент НАН України Сергій Дембіцький пов’язує ці цифри зі зростанням вимог українців до тих, хто залучає та використовує благодійні кошти. Керівниця зі зв’язків з громадськістю ПриватБанку Олеся Жулинська зауважила, що «довіра до благодійних організацій формується через професійність, експертизу, чесність і прозорість», а репутація організації стала одним із ключових активів, яким можна управляти лише через системну прозорість, регулярну звітність і реальні результати.

На панельній дискусії говорили про практичні інструменти прозорості, які допомагають благодійним організаціям будувати надійну фінансову систему. Зокрема, про те, що банківські інструменти та зрозумілі процедури можуть не ускладнювати роботу волонтерів, а створювати для них додатковий рівень безпеки. Заступниця голови правління ПриватБанку з питань фінансів Лариса Чернишова підкреслила: «Коли фінансові процеси зрозумілі, а головне — безпечні, благодійники можуть зосередитися на головному — допомозі людям».

Масштаб цих процесів уже значний: за 2025 рік понад 2,6 мільйона клієнтів ПриватБанку переказали через цифрові канали понад 3,5 млрд грн на благодійні проєкти. Власний внесок банку становив 246,2 млн грн, з яких 81,6 млн грн спрямували як пряму фінансову допомогу Силам оборони України.

Підсумок очевидний: українці готові допомагати, але дедалі частіше хочуть бачити, кому саме і як саме йдуть їхні кошти. Тож перехід до професійних стандартів благодійності — це не бюрократизація, а спосіб зберегти довіру, від якої залежить, чи працюватимуть збори й надалі.