Бетон не зупинить ракету: чому захист енергосистеми — це ілюзія

Перший віце-премʼєр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль запевняє: інженерно-технічний захист, створений українськими фахівцями, дозволяє відновлювати пошкоджені обʼєкти за тиждень, а не за місяці. За його словами, більшість споруд другого рівня захисту вже збудовано, а на посилення захисту цього року спрямовано понад 50 млрд гривень. Однак реальний стан справ виглядає менш оптимістично.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко наголошує: повністю захистити енергообʼєкти від балістики неможливо. Бетонні укриття можуть вберегти трансформатори від уламків та дронів, але не від прямого влучання ракети. Великі ТЕС і підстанції займають гектари території — заховати їх під землю фізично неможливо, тож будь-який захист залишається частковим.

Експерт у галузі енергетики Геннадій Рябцев додає: нещодавні пошкодження обʼєктів у Києві підтверджують, що від балістики захисту немає. Наземні укриття марні без ефективної протиповітряної оборони. На думку експерта, критично важливо отримати від партнерів засоби ураження балістичних ракет, а також посилити радіоелектронну боротьбу та зосередитися на знищенні пускових установок.

Обидва фахівці сходяться в тому, що ефективніша стратегія — не бетонування, а створення резервів обладнання для швидкої заміни пошкоджених елементів. Омельченко також вказує на стримування як на ключовий чинник: відповідь на кожен обстріл може бути дієвішою за будь-які укриття.

Попри заяви про готовність, Рябцев зауважує розбіжності між звітами та реальним станом: частина обʼєктів альтернативної генерації зараховується як нові, хоча насправді лише відновлена, деякі не підключені до мережі, а резервні джерела видають за автономні. Зима 2026–2027 років може стати найважчою за весь час війни: експерти не виключають тривалих відключень світла, обмежень газу та проблем із водопостачанням. Влада пропонує українцям розглянути варіант переїзду з великих міст до сел або за кордон.