Аудит справ БЕБ: наступний крок перезавантаження бюро

Призначення Олександра Цивінського директором Бюро економічної безпеки у 2025 році запустило процес перезавантаження органу. Перший етап атестації керівного складу показав, що лише 12 осіб із числа керівників успішно пройшли випробування, тобто 74% не підтвердили відповідність посадам. На другому етапі, який триває, із 915 працівників прохідний бал набрали 887, далі їх чекають співбесіди з комісіями. Паралельно БЕБ готує четверту хвилю набору — понад 60 нових працівників.

Кадрове оновлення — позитивний сигнал, однак воно породжує ключове питання: якщо керівники, які ухвалювали управлінські рішення, не відповідають новим критеріям, наскільки законними були їхні дії? Бізнес, юристи та експерти вже тривалий час скаржаться на системні проблеми в роботі БЕБ. Серед них — використання аналітичних довідок як підстави для відкриття справ, ігнорування результатів перевірок Державної податкової служби, проведення обшуків та арештів майна без встановлення факту порушення.

Показовим прикладом є кримінальні провадження проти українських авіакомпаній — МАУ, «Константи», «Урги», Н3Operations та «Скайлайн». Справи відкрито через міжнародний лізинг повітряних суден: БЕБ почало трактувати платежі за оренду як роялті, хоча ні податкова практика, ні міжнародні конвенції такого тлумачення не передбачають. Підставою стали ідентичні аналітичні висновки від податківців. При цьому в ДПС повідомили, що перевірки виявили порушення лише в однієї компанії, решта перевізників зауважень не отримували.

Юристи наголошують: кримінальна відповідальність за ухилення від податків неможлива без узгодженого податкового зобов’язання. Судова практика також вказує, що лізинг транспорту не можна кваліфікувати як роялті — є близько десятка відповідних рішень різних інстанцій. Попри це розслідування тривали.

Аудит кримінальних проваджень, щодо яких є зауваження юристів та суперечлива практика, має стати наступним етапом реформи. Лише так перезавантаження БЕБ перетвориться з формальної зміни керівників на реальну реформу, здатну відновити довіру бізнесу до правоохоронної системи.