Понад 300 АЗС під ударами: чому експерт не бачить загрози для ринку пального

За словами експерта, більшість атакованих об'єктів розташована у прифронтових регіонах, хоча останнім часом удари фіксують і далеко від лінії фронту. Попри це, на функціонування ринку пального це не впливає.

«Ситуація дійсно дуже неприємна, небезпечна в плані безпеки людей, але з погляду наслідків для ринку пального, для наявності пального, для цін на нього – ці удари не мають абсолютно ніякого значення», – зазначив Куюн.

Ключова причина — конструкція сучасних заправок. Основна технологічна частина розташована під землею, тому повністю зупинити роботу станції досить складно. «З тих 300 заправних станцій абсолютна більшість поновила роботу, і взагалі зупинити заправну станцію дуже важко, оскільки основна технологічна частина розташована під землею. Відповідно, і пальне зберігається, і основні технологічні вузли теж», – пояснив директор «А-95».

Як приклад він навів АЗС мережі UPG, пошкоджену внаслідок удару по Ягодину поблизу кордону з Польщею. Станція відновлюється, і атака не створила проблем із постачанням пального.

Окремим викликом залишається захист заправок від безпілотників. Для протидії FPV-дронам та деяким іншим типам БПЛА вже використовують антидронові сітки.

Водночас масштаб руйнувань залишається значним: від початку року російська армія пошкодила 16 автозаправних станцій у Києві.

Отже, попри регулярні удари та постійну загрозу безпеці людей, стійкість заправної інфраструктури витримує навантаження. Для водіїв це означає, що дефіциту пального чи стрибків цін через атаки на АЗС очікувати не варто — принаймні поки йдеться про наслідки точкових пошкоджень, а не про системний тиск на ринок.