Аналітики пропонують уряду нову модель відновлення бізнесу після війни

Низка аналітичних центрів, що працюють у сфері економічної політики, закликали уряд переглянути чинну модель компенсації збитків підприємцям, які постраждали внаслідок російської агресії. Експерти пропонують поступово переходити до системи управління воєнними ризиками, яка дозволить залучати більше страхових, банківських та міжнародних ресурсів за обмеженого бюджетного фінансування.

На думку аналітиків, держава не має самостійно покривати всі втрати приватного бізнесу, а повинна створювати умови для розподілу ризиків між бюджетом, підприємцями, страховими компаніями, перестраховиками, банками та міжнародними фінансовими організаціями. У зверненні наголошується, що нинішні державні програми часткової компенсації збитків та страхових премій не відповідають масштабу викликів, оскільки ринок не здатен самостійно прийняти катастрофічно великі воєнні ризики.

Ключова пропозиція — багаторівнева модель розподілу ризику, де перший шар відповідальності несе бізнес, другий — первинні страховики, третій — перестрахування, а четвертий — державний механізм перестрахування катастрофічних збитків. Державний ресурс має бути спрямований саме на останній, найризикованіший шар, а не на заміщення приватного капіталу. Також пропонується уніфікувати термінологію ризиків та принципи врегулювання збитків для всіх учасників.

Окрема частина звернення стосується розширення програми «Доступні кредити 5-7-9%». Експерти пропонують збільшити граничні суми кредитування та створити спеціальний механізм для підприємств, що постраждали від атак. Основою має стати державна портфельна гарантія, яка покриває 70–80% кредитного ризику, тоді як банк зберігає власну частку. Це дозволить використати банківський капітал як головне джерело фінансування відновлення, а бюджетні кошти — для розподілу ризиків.

Крім того, аналітики пропонують надавати бізнесу короткострокові кредити на ремонт, заміну обладнання, поповнення оборотного капіталу, виплату зарплат та модернізацію. Вони також закликають усунути адміністративні бар’єри, зокрема запровадити механізм авансових страхових виплат на основі Єдиного реєстру ушкоджень, адаптувати податкові правила до реалій воєнних збитків та стимулювати інвестиції у зниження власних ризиків.

Звернення підписали Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна, Інститут соціально-економічної трансформації, Український інститут правової політики, Інститут податкових реформ, Асоціація податкових консультантів, Advanter Group та інші організації.