600 тисяч мобілізованих: чому для Кремля це ризик, а не перевага

За даними української розвідки, Росія планує протягом цього та наступного року залучити до армії до 600 тисяч осіб. Якщо розподілити цю кількість на 15 місяців, йдеться приблизно про 40 тисяч людей щомісяця. Це незначне перевищення нинішніх темпів набору, однак саме якість поповнення може стати критичною.

Значна частина потенційних новобранців, імовірно, не матиме жодної мотивації воювати. Це створює передумови для повторення ситуації 2022 року, коли після оголошення часткової мобілізації Росія зіткнулася з масовим ухиленням від призову. Тоді тисячі росіян поспіхом виїжджали за кордон, а влада була змушена швидко згорнути мобілізаційну кампанію, втративши контроль над процесом.

Відтоді Кремль посилив контроль над суспільством, тож нині може розраховувати на жорсткіше управління можливим невдоволенням. Однак значна кількість невмотивованих людей зі зброєю — це окремий виклик. Очікується, що масштаби самовільного залишення частин (СЗЧ) можуть суттєво зрости, оскільки чимало мобілізованих не захочуть брати участь у бойових діях.

Збільшення армії на 20–30% за рахунок людей, не готових воювати, несе для російської влади великі ризики. Частина новобранців, імовірно, все ж братиме участь у боях, але значна кількість може чинити опір або шукати способи уникнути служби. Це здатне посилити соціальну напругу всередині Росії та створити додаткове навантаження на систему управління армією.

Отже, для Кремля масова мобілізація — це не лише спроба поповнити втрати, а й потенційна пастка. Якщо плани щодо 600 тисяч новобранців будуть реалізовані, російська влада може опинитися у скрутному становищі через некеровані процеси всередині власної армії.