40 днів тиску на РФ: експерт пояснив, як удари створюють умови для деескалації

4 серпня президент Володимир Зеленський заслухав голову СБУ Олександра Поклада та затвердив нові завдання для служби. За словами аналітика, саме практичні дії, а не заяви, визначатимуть подальший розвиток подій. Кампанія вже охопила понад 100 значущих об'єктів у глибокому тилу Росії, і ключова мета — накопичити тиск, який може дати результат взимку.

Особливу увагу експерт приділив ударам по нафтовій галузі. Серед ключових цілей — три нафтопереробні заводи в Уфі разом із станціями "Черкаси" та "Субханкулово", що забезпечують прокачування сибірсько-башкирської нафти на захід. Також під удари потрапили п'ять нафтобаз поблизу Ставрополя, три НПЗ "Лукойлу" в Пермі, Волгограді та Нижньому Новгороді, об'єкти в Ярославлі, Санкт-Петербурзі, Калузькій області, нафтовидобувна платформа на Каспії та нафтобаза в Твері.

Окремим напрямом стало ураження російських аеродромів — Енгельса в Саратовській області, майданчиків у тимчасово окупованому Криму та бази "Ханська" біля Майкопа. Серед результатів — знищення стратегічного бомбардувальника Ту-95, двох винищувачів Су-35, двох навчально-бойових літаків та БПЛА "Оріон". Крім того, вдалося послабити російську протиповітряну оборону в Ростовській області, зокрема біля Таганрога та в самому Ростові. На воді українські безпілотники допомогли зорієнтуватися кільком танкерам російського "тіньового флоту" в Чорному морі, а ракетний катер на Каспії був уражений напередодні Дня ВМФ РФ. Також згадується удар по координаційному центру ФСБ на Арабатській стрілці та дії інших структур Сил оборони — удари по судноплавству на Азові, антилогістичний тиск у Приазов'ї, відключення світла окупантам у Криму.

Копитько наголошує, що всі ці результати матимуть наростаючий ефект, якщо Росія не змінить свою позицію до зими. Він закликав росіян самостійно впливати на керівництво Кремля, зазначивши, що подальша ескалація ударів по інфраструктурі залежатиме саме від готовності Москви припинити бойові дії. Аналітик також раніше вказував, що проблеми російської економіки поступово підштовхують Кремль до перегляду своєї позиції, а розвідка фіксує падіння темпів набору контрактників, що може свідчити про підготовку до нової хвилі мобілізації.