40 днів примусу до миру: що реально змінилося для Росії
Україна завершила перший етап кампанії далекобійних ударів по території РФ, яка тривала 40 днів. Які результати цієї операції та що вони означають для перебігу війни — у розборі.
У ніч проти 4 серпня українські безпілотники атакували Сизранський нафтопереробний завод у Самарській області та складські об'єкти компанії Wildberries у кількох регіонах Росії. Цей удар став фінальним акордом операції, яку Володимир Зеленський затвердив 25 червня після доповіді тодішнього виконувача обов'язків голови СБУ Євгенія Хмари, який нині очолює Міністерство оборони.
Головним інструментом плану, відомого як «примушення РФ до миру», стали системні удари безпілотників по глибокому тилу противника. За 40 днів українські дрони працювали по нафтопереробних заводах, складах, логістичних хабах та інших об'єктах, що забезпечують військову машину Росії.
Для економіки РФ ці атаки мають подвійний ефект. По-перше, вони фізично знищують інфраструктуру, яка живить паливом військову логістику. По-друге, змушують російські компанії витрачати значні ресурси на відновлення та захист об'єктів, що відволікає кошти від інших потреб.
Для України ця кампанія стала демонстрацією спроможності завдавати ударів на велику відстань, що змінює баланс стримування. Однак чи є це «потужною перемогою», чи лише локальним успіхом — залежить від того, чи вдасться перетворити військовий тиск на дипломатичні поступки.
Підсумок перших 40 днів показує: операція досягла тактичних цілей, завдавши відчутної шкоди тиловій інфраструктурі Росії. Проте стратегічний ефект — реальне наближення завершення війни — поки що залишається відкритим питанням.
