Вівторок, 22 травня

1 Травня вже навряд чи можна назвати святом у традиційному його розумінні. На відміну від Нового року чи, наприклад, Різдва, Міжнародний день праці все частіше сприймається радше як привід для відпочинку, свято весни та можливість зустрітися з давніми знайомими та родичами. Однак що ми святкуємо насправді, та яку роль відіграє цей день для сучасної України? Opinion дізнався, чи варто відмовлятися від відзначання 1 Травня, чи існують зв’язки між цим святом і радянським минулим, як співвідносяться травневі свята із внутрішнім туризмом, чи доречною є така кількість вихідних днів у сучасних реаліях та про що свідчать опитування, проведені соціологами.

Що ми святкуємо, та чи варто відмовлятися від 1 Травня?

Ольга Стужук, cпівзасновниця агенції маркетингових комунікацій TSK agency, переконана, що скасовувати святкування 1 Травня поки що не потрібно, оскільки цей день вже давно асоціюється з фактично традиційним відпочинком і гарною погодою. Ольга Стужук наголошує, що з часом це свято має всі шанси стати атавізмом суспільства, однак не сьогодні.

«1 Травня ми разом із 142 країнами світу святкуємо День праці та солідарності працівників у відстоюванні своїх прав. На мою думку, не потрібно скасовувати це свято та вихідний на цей час. Цього дня завжди гарна погода, 1 Травня асоціюється з відпочинком на природі, посадковими роботами.

Старші покоління звикли до цього свята, і нерозумно було б його зараз скасовувати. Добре, що скоротили святкування до 1 дня, та скасували вихідний 2 травня. Однак світ так шалено швидко розвивається разом із форматами та підходами до праці, що згодом це свято стане атавізмом суспільства. Але не зараз», – ідеться у коментарі для Opinion.

1 Травня та радянське минуле – чи є зв’язок?

Юрій Трачук, правознавець і патентний повірений, розповів Opinion, що у часи СРСР це свято було радше інструментом підтримки партійної пропаганди – саме тому цей день оплачувався для всіх працівників. Водночас Трачук впевнений, що сьогодні українці втрачають свою конкурентоспроможність, оскільки відпочивають більше за інших мешканців Європи.

«Власне кажучи, 1 травня – день вихідний. Щоправда, заплатити за нього таки доведеться працедавцю: чи то приватному, чи то державному, але доведеться. Чому ж? Тому що потрібно було піти на першотравневу демонстрацію, під багряними стягами та комуністичними лозунгами. Тобто СРСР у такий спосіб підтримував власну пропаганду. Тому і логічно, що оплачував цей день (у формі зарплати). А от чому і тепер ми втрачаємо свою конкурентоздатність, відпочиваючи найбільше в Європі – справді загадка… Але точно не тому, що ми найбагатші. Може, найбільш працьовиті?» – розмірковує Юрій Трачук.

Дмитро Франчук, політичний аналітик, також переконаний, що для пострадянських країн 1 Травня має дещо інший відтінок, аніж для країн європейських. Пов’язує це експерт із комуністичною ідеологією. Також Франчук підкреслив, що головне питання – що саме ми всі святкуємо сьогодні та чи святкуємо взагалі.

«Так історично склалося що 1 Травня всі святкують із радянських часів. Тоді це було свято людей, які важко працюють на цілу комуністичну партію. Взагалі, у країні й так багато свят та вихідних на відміну від країн Євросоюзу, де економіка стабільніша та по багатьом показникам краща. Головне питання: що ми всі святкуємо цього дня та чи взагалі святкуємо?» – зазначив для Opinion Дмитро Франчук.

Чи справді українці «відпочивають» більше за інших?

Психолог, аналітик і коуч Ігор Лубківський натомість запевнив Opinion, що в інших країнах на травневі свята населення «отримує» ще більше вихідних, аніж українці, а тому боятися умовно «зайвого», на чиюсь думку, відпочинку не потрібно.

«1 Травня святкують в усьому світі, майже в усіх країнах. Крім, щоправда, США, але вони мать свій день праці, у вересні. А в поляків, крім того, святковий день ще й 3 травня – День Конституції. Тож вони мають ще більше вихідних у травні, ніж ми, бо робочий день 2 травня у них зазвичай теж кудись переносять. Тож не треба цього боятися – насправді вихідних у нас не так вже й багато, не більше, ніж в інших європейських країнах. Ну, наприклад, не більше, ніж у Польщі», – поділився Ігор Лубківський.

Травневі свята – інструмент розвитку туризму?

Аліса Галамай, PR-менеджерка порталу Doba.ua, у коментарі для Opinion пояснила, що травневі свята є надзвичайно важливими у контексті питання розвитку внутрішнього туризму, адже саме в ці дні українці отримують не лише можливість, але й певне бажання та стимул відпочити й пізнати свою країну.

«Травневі свята відіграють значну роль у питанні внутрішнього туризму. За показниками, саме цей період слугує початком високого туристичного сезону. Воно і зрозуміло: в українців нарешті з’являється можливість вирушити у подорож із друзями чи родиною. За результатами наших досліджень, один із основних факторів, що утримує людей від мандрівок – брак вільного часу.

Далеко не кожен може взяти відпустку на тривалий термін чи в зручний період, тому часто українці вимушені відмовляти собі в подорожах. Травневі – як скупчення вихідних – із приходом теплої погоди стають традиційним і незамінним способом відволіктися та відпочити, насолоджуючись весною. Тож їх наявність дає можливість вітчизняній сфері туризму активніше розвиватися», – переконана Аліса Галамай.

1 травня – День міжнародної солідарності трудящих чи час для польових робіт?

Катерина Криворученко, спеціалістка експертно-аналітичного центру HeadHunter Україна, поділилася з Opinion результатами опитування, проведеного дослідницьким центром міжнародного кадрового порталу hh.ua, та розповіла, що для багатьох українців 1 травня сприймається не як День міжнародної солідарності трудящих, а як привід відпочити у колі рідних і друзів. Однак, чимало наших співгромадян все ж пам’ятають і враховують історію цього свята.

«Традиційно травень вважається місяцем із додатковими вихідними. Щороку робочі плани в компаніях прописують з урахуванням травневих свят. Ставлення до Дня міжнародної солідарності трудящих у громадян України неоднозначне. Кожен десятий вважає, що свято віджило своє, і не ставиться до нього серйозно. А для 38 % респондентів 1 травня – це насамперед час для відпочинку та зустрічей із рідними та друзями.

Традиційно на початку травня починається гарна тепла погода, й українці більше часу проводять на свіжому повітрі. Мабуть, саме тому понад третина українців асоціюють свято 1 Травня з пікніками, поїздками, вихідними у колі рідних та друзів. 27 % респондентів проводять цей день за домашніми справами. Лише кожен восьмий респондент зауважує, що 1 травня – це передусім День міжнародної солідарності трудящих.

Водночас 11 % респондентів не сприймають День міжнародної солідарності трудящих як свято, вважаючи його пережитком минулого, жодним чином не пов’язаним із сучасними реаліями на ринку праці. 9 % опитаних запланували провести початок травня на городах, займаючись польовими роботами. Зовсім незначна частина респондентів проводять Першотравень за кордоном.

Хоча ставлення до святкування 1 Травня неоднозначне, більшість українців не бажають скасування вихідних у цей день. Для них травневі свята асоціюються з активним відпочинком, гарним настроєм та теплою сонячною погодою. Кожен шостий респондент висловлює свою байдужість щодо цього питання. А ось 13 % українців ратують за те, щоб у травні не було довгих вихідних. Вони хочуть мати можливість працювати у звичайному режимі та не відробляти за необхідністю святкові дні по суботах», – поділилася з Opinion Катерина Криворученко.

Чи не забагато свят, і чи всі вони доречні сьогодні?

Віталій Голубєв, секретар Національної спілки журналістів України, викладач Національного університету «Острозька академія» та головний редактор Видавничого дому «ОГО», переконаний, що кількість святкових днів слід відчутно скоротити: достатньо лише трьох днів.

«Особисто я залишив би взагалі не більше трьох вихідних: на Новий рік, Різдво та Великдень. По одному дню на кожне свято. Навіть День незалежності цілком може бути робочим, як на мене, дуже навіть патріотично зміцнювати рідну державу продуктивною працею, а не гуляннями зі спиртним», – міркує Голубєв.

Експерт також вважає, що сучасні реалії України не дозволяють мріяти про велику кількість свят і вихідних. Ба більше, на переконання Віталія Голубєва, найбільш оптимальним варіантом було б на кілька років відмовитися від веселощів та відносно регулярного відпочинку, натомість активно працюючи над упорядкуванням нашого спільного українського дому.

«Розумію, що висловлювання на зразок “якби я був президентом…“ сприймаються іронічно, і сам їх так сприймаю. Але ризикну висловити власну думку: якби я мав змогу впливати на загальнонаціональний “порядок денний“, я би звернувся до співвітчизників: друзі, давайте на 5 років засукаємо рукави й попрацюємо кожен на своїй ділянці над упорядкуванням нашого спільного українського дому. А потім будемо святкувати: коли до цього спонукатимуть відремонтовані дороги, реформовані медицина й освіта, спрощені умови для ведення бізнесу тощо. Бо постійні святкування (з приводу і без) розхолоджують. Особливо зважаючи на те, що святкувати без горілки переважна більшість наших співвітчизників не вміє і не хоче», – підсумував Віталій Голубєв.

Текст: Дмитро Журавель

Залишити коментар