Вівторок, 22 травня

У Міністерстві внутрішніх справ ініціювали посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства. Відповідний проект закону презентував разом зі своєю заступницею міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. За його словами, робота над законопроектом тривала близько двох років, упродовж яких документ пройшов тривале публічне обговорення та отримав позитивні експертні оцінки. Ключовими змінами автори вважають невідворотність покарання за злочини проти виборчих прав громадян. Подробиці – у реакціях від Opinion.

На офіційній сторінці МВС повідомили, що, згідно з минулорічним опитуванням, 68 % громадян не задоволені чесністю виборів і лише 16 % готові звернутися до правоохоронців, якщо хтось пропонує їм гроші за голос. Щоправда, представникам Міністерства слід все ж зважати на те, що будь-яке опитування не є репрезентативним, бо поки 16 % зверталися до правоохоронців, інші 82 % цілком могли стояти у черзі за гречкою чи українськими доларами. Якщо ж законопроект буде схвалено, продаж голосу може стати причиною позбавлення волі до 2 років, а «дарувальники» гречки у той самий час отримають у три рази довший термін.

Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України, заявив, що всі, хто скуповує голоси виборців та підробляє результати, мають понести відповідальність. Не хочеться розганяти зраду, але ж такі, здавалося б, елементарні речі можна було озвучити значно раніше. Але маємо, що маємо, а що буде – побачимо.

Політична експертка Олеся Яхно-Белковська підтримала ініціативу щодо посилення відповідальності за підкуп, але зазначила, що серед іншого потрібно підвищувати рівень політичної культури, обізнаності громадян та комунікації, аби завадити культивації «політичної амнезії». Воно правильно, але що ж робити з тим, що вже культивувалося до сьогодні? Ніби й користі немає, але й просто так не викинеш…

Політолог Віктор Таран розповів про те, як еволюціонувала процедура підкупу та фальсифікації голосів, починаючи з далекого 1998 року. За словами Тарана, ухвалення нового закону сильно вдарить по недоброчесних кандидатах, а тому може доволі тяжко проходити на голосуванні. Так навпаки ж, чудовий фільтр: побачимо, хто голосує проти, зробимо висновки. Шкода тільки, що висновки постійно забуваються.

Екс-радник прем’єр-міністра Володимир Цибулько навів коротку довідку з інформацією про те, хто, скільки і за що може отримати в разі ухвалення законопроекту. І ось ніби нічого особливого в цьому дописі, але поставиш смайлики – і все якось інакше виглядає. ХХІ століття, не встигаємо за цим прогресом.

А ось нардеп 7-го та 8-го скликань, юрист і генерал-майор юстиції запасу Віктор Чумак запропонував зробити можливість виплачувати виборцю офіційно 1000 чи 2000 грн за продаж свого голосу з подальшою забороною участі у виборах. Ви лише вдумайтесь. Народний обранець цілком свідомо каже про те, що можна легалізувати одноразову купівлю голосів. Себто хтось, хто викладе найбільше грошей, може «скупитися» на 4 роки, при цьому зробивши це цілком офіційно. Щось у цьому житті дано зрозуміти далеко не всім.

Георгій Тука, бізнесмен, волонтер і голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, запропонував об’єднати цей законопроект із тим, що передбачає повернення виборчих прав переселенцям. Пане Георгію, поборемо гречку – поборемо й інші проблеми.

Збирав реакції та з дитинства ненавидів гречку Степан Коза

1 комментарий

  1. Вибори і цій країні базуються на трьох «китах»: завчасно призначений зручний суперник; використання адмінресурсу; заохочення виборця до правильного голосування. Хоча можна ще додати: керована або підконтрольні опозиція. Тепер вибори захистять від фальсифікації, виборця від спокуси щодо «заохочення до правильного голосування», а все інше з вищенаведеного, що не залежить особисто від виборця, залишиться. Я вірно зрозумів?

Залишити коментар