Понеділок, 23 квітня

Село Кінські Роздори, що в Пологіському районі Запорізької області, має старовинну «прикрасу» – унікальний Спасо-Преображенський храм, виконаний у грецькому стилі. Він побудований 120 років тому і на сьогодні є одним із найстаріших храмів регіону. Чверть століття він виконував функцію такого собі складу ядохімікатів, і тому навіть сьогодні там відчувається запах аміаку.

Наприкінці XVIII століття у Кінських Роздорах була збудована дерев’яна церква. У 1796 році вона була освячена як церква Різдва Богородиці слободи Конської. За місцевою легендою, сам Олександр Пушкін молився там. Він прямував на Кавказ і не зміг проїхати повз.

У 1824 році сталася пожежа, і церква згоріла. Тоді було прийнято рішення відновити храм, але цього разу – з каменю. Будівлю зводили три роки і в 1898 році освятили як Спасо-Преображенський храм села Кінські Роздори.

За словами настоятеля Василя Паша, висота храму – близько 30 м. Завдяки своєму «зростові», він виконаний у грецькому стилі та має незвичні для церкви колони на вході.

У 1961 році церкву використовували як склад отруйних хімікатів, які зберігали там майже чверть століття. За цей час стіни настільки ввібрали в себе отруту, що почали руйнуватися. Незважаючи на безліч спроб реставрувати храм зсередини, замість розпису та штукатурки на стінах видніються отруйні «малюнки».

У серпні цього року храм відсвяткує свій 120-й день народження. За цей час тут так і не змогли вирішити питання з опаленням, замінити вікна й завершити реконструкцію.

Василь Паш говорить, що колись служби проводилися настільки часто, що храм не встигав «замерзати» і не було потреби в опаленні. Сьогодні ж храм зігріває саморобна «буржуйка», яку подарував один із парафіян.

«Ми почали ремонт із куполів. Вони були в жахливому стані, через це у храмі постійно були проблеми зі стелею. Колись куполи були оцинковані, нині вони зроблені з нержавійки. Що стосується стін, то приблизно на 3 м від підлоги вони постійно мокрі – це наслідки того, що тут зберігали отруту. Ми намагалися їх привести до ладу, але вже не знаємо, які матеріали використовувати – нічого не тримається», говорить отець Василь.

Місцеві мешканці розповідають, що кілька років тому в Кінських Роздорах лютував смерч. Чи то насправді, чи то за легендою, він йшов селом та зупинився перед церквою, зруйнувавши купол. Люди говорять, що таким чином святиня врятувала село, а от хто врятує святиню…

Текст: Ольга Парсенюк

Фото: Дмитро Смольєнко

Залишити коментар