Вівторок, 22 травня

Мать моя… Або все пропало, срочно вишли валідолу

Мать моя… звоне і з такою тривогою в голосі, ніби підлий колорад уже зжер усю картоплю ще в погребі, а потім ще й погрібник понадкусював і пішов ганяться за курьми. В общем, дзвонить із страхом і каже…

– Ти цей… як їхатимеш купи нам перекисі хоч десять бутилочок і зільонки тоже так. І валідолу візьми…

– Мама?

– Та шо таке?

– Мам, от чесно, ви там збираєтесь усіх курей у шреків перекрасить і обєспєчить свєжесть диханія.

– От шо ти опять начинаєш. В газеті написали шо в міністерстві запрітили перекись і зільонку і валідол.

– Та бачила… ужас… це ж так можуть і цітрамон запрітить.

– Та ти шо?

Щоб ви розуміли, в селі на кутку є головні ліки – валідол і цітрамон. Аналгін – то вже сірйозно, це як кодеїнові знеболюючі для міського жителя. Там цітрамон цілий помага від голови, ноги, руки і давлєнія, цітрамон товчений і мелений з різними органічними і не дуже добавками помага залічить рани іноді навіть душевні. Валідол – то страшне сердечне лікарство, його смокчуть всігда, як нерви, і навіть вважають дуже небезопасним. Колись я собі спортила вестибюлярний апарат, і мене почало укачувать в транспорті, і ніщо мені так не допомагало при нудоті, як оті валідолові м’ятні смоктунці. Так я швидко здобула славу сердечниці, хоч і палила тоді як трижди паравоз. Товчений валідол з вазіліном, на думку опитних людей на кутку, помага від усяких шкірних висипань і даже од часотки собакам. Кліщ, відімо, там не любить дуже запах м’яти і тому вішається.

– А ще ж уявляєш, ма, запрітили ж марганцовку і дуст…

– Та ти шо?!… Стой, так їх же давно запрітили.

– Так отож мама. Я тобі нашо ліки нормальні привожу? Чого я тебе до лікаря ганяю? Шоб ти собі на лобі хрестики зільонкою малювала?

– Та нє, я ж не малюватиму. Так поставлю, хай ото стоїть. Бабуся колись так баночку дусту приховала. Помниш?

– Та помню, ма, таке не забувається. Як я той артефакт собі на голову вивернула і місяць не могла відмитися від того запаху.

– Ну, так срєдство ж хароше. Од вошей, наприклад.

– І шо помагало?

– Та не дуже. Ладно, я дуст утілізірую, але зільонку привези.

– Мама, в тебе в шкафу в аптечці повно антисептиків.

– Так воно ж не зільонка і даже не пече.

– А треба, шоб пекло?

– Ну да. То ж ефект.

– Добре, мам, я тоді для ефекту привезу зільонки, перекис, валідолу і паяльнік для підсилення терапевтичного ефекту, так сказать.

– Нє, ну от шо ти начинаєш?!

Наш куток на відшибі. Аптека далеко. Та й там звичайний нурофен не купиш. Як їду, везу торбу знеболюючих, антисептиків і всякого такого, яке не зашкодить. Розказую їм, що коли тиск, то не треба жерти все підряд, а треба до лікаря. А потім вони читають всякого штибу порадниці і кажуть «привези нам тройного одікалона відро, будем робити лікарство од усього, а потом ше й жука ним потравимо, як останеться»…

Продам марганцовку, куплю тройний одікалон, шипр не предлагать.

Татуся Бо

1 комментарий

  1. Короче, я Вас розумію… чудово розумію! (с)
    Приїхала Бабка в гості: шафа-купе нераціональна,бо там дзеркало (а це ж скіки його мить треба!), скворідка антипригарна і деко не блищали… дротянкою їх! (смітник їм пухом), наготували ми так,шо їсти нема шо (в пакеті м»ясо не печуть, салат без майонезу і оцту в природі не існує,а Дж.Олівер і Гордон Рамзі поряд «Порадницею» і «100 рецептів ?&#» — бездарі ше ті)… В мене зранку 39 і чють,кашель,мокра і трясе. Мама біжить на роботу, Папа вже там. Мама лишила таблетки Бабці,сказала коли і шо…
    Мене якось виперли на кухню; шо зранку випила,тим і живем… Бабка заварює калину,трясе мене на наявність гадюшника (це реально назва рослинки) і ще якийсь %здець. Ліки не дає.Те,шо ти медик не аргумєнт. Аргумєнт: при такому сірйозному тільки калина, а всі ваші ліки, то отрава і зло.
    … Вже не 39, мені уже навіть так нічо. У Бабці паніка, всі таблєтки мені видають скопом, порошки, краплі…короче, пий і не роби мені нєрви. Бо якшо ти через пару хвилин не виздоровієш, то прийде твоя мама, і застане мій сердечний приступ,до якого ти мене довела.

    ***
    Пройшло зо пів року. Бабка дзвонить регулярно. І тут на три дня пропала з ефіру… Зненацька, в телефонній розмові з кимось із родичів, взнаємо,що вона ходила з болем в горлі до лікаря… Їй виписали «прискалку», сироп і відправили пити. Пила вона..та-дам…калинку, липу і звіробій! Теперь кашляє, того і не дзвонить. Всім родинним колом дзвонять, їздять до Бабки. Привели до лікаря: запалення,бронхіт. Син їздить і висить над головою,щоб пила призначене. Вилікувалась.
    — Ну як там? Не кашляєте?
    — Ой,ви мене всі так полічили…Дуже воно помічне,напевно,але вже таке бридкеее! Але, то я просто сильно заболіла… Якби не пила чай з ?&#,то напевно і не помогло б…

    ***
    Минув рік. Офіційна медицина таки перемогла калинку і чаї. Тепер Бабка, яка за дві години раз кашлянула (бо йшла на Вербну з церкви розхристана,щоб всі бачили нарядне плаття) — першим ділом п»є антібіотіки, …але починає підозрювати в себе туберкульоз, алєргію , порок серця і дзвонить всім родичам,шоб з»їзджались прямо сьодні,бо труба — смерть приходить завжди невчасно.

Залишити коментар