Четвер, 24 травня

На сьомому небі

В давнину люди селилися поблизу річок, озер і морів. Завдяки цьому в них завжди був доступ до одного з найважливіших для життєдіяльності ресурсів природи – води. Тепер, коли місто можна просто-таки збудувати в центрі будь-якої пустелі, забезпечивши його мешканців усім необхідним, пріоритетним під час вибору місць для життя стає розташування інших, вже абстрактних, але від того не менш важливих ресурсів – грошей і роботи. Чи навпаки – роботи і грошей.

Діяльність багатьох жителів Одеси й області напряму пов’язана з таким феноменом, як промринок «Сьомий кілометр». Ставши оазою посеред степу, він поступово, роками, обростав новими вулицями, складами, торговельними центрами, сенсами. Врешті-решт він став самодостатньою точкою на ментальній мапі чималої кількості українців.

Зараз навколо промринку киплять роботи з будівництва нових житлових масивів. Спершу було збудовано декілька п’ятиповерхівок. Вони дивно виглядали посеред пейзажу полів і лісових посадок, та вже за кілька років їхня кількість збільшилася і продовжує рости. На сусідньому полі вже інший забудовник поспішає звести новий «мурашник».

Такий процес прийнято називати субурбанізацією, і він свідчить про зміщення економічних і соціальних інтересів населення з центру великих міст до периферій. Це пов’язано також зі збільшенням популярності такого виду зайнятості, що не потребує наявності якогось конкретного робочого місця. Все більше людей надають перевагу роботі вдома і тому обирають більш дешеве, проте не менш комфортне житло в нових агломераціях, залишаючи при цьому невиправдано дорогий і галасливий центр маргіналізуватися у своїй недосяжності.

Таким чином, ми, люди, вкотре зводимо монумент перемозі над природою речей, залишаючись наодинці зі своєю власною.

Фото і текст: Саша Населенко

Залишити коментар