Четвер, 24 травня

Вартість пального на українських автозаправних комплексах залежить не стільки від ціни бареля, скільки від стабільності гривні.

Цифри на стелах автозаправних комплексів, попри незначне зниження на 50-70 копійок, залишаються рекордно високими: від середньої ціни бензину «А-95» 30,24 грн до максимуму 32,49 грн, за яким відпускають цю марку найпопулярнішого автомобільного пального на кількох автозаправних мережах. Бензин «А-92» в середньому коштує сьогодні 29,49 грн, дизельне пальне – 28,20, тоді як «А-95+» – 31,72, а «А-98» – взагалі понад 34 грн.

У соціальних мережах навіть спробували оголосити бойкот окремим автозаправним комплексам – з тим, щоб змусити їх знизити ціну на свою продукцію. Проте фахівці енергетичного ринку відразу сказали, що такими заходами можна досягти тільки протилежного ефекту: на інших заправках, куди б відійшли клієнти з «покараних» АЗК, зріс би попит, який за законами ринку спровокував би підвищення ціни загалом. Проте процеси, які відбуваються на вітчизняному ринку нафтопродуктів і впливають на формування цін на автомобільне пальне, не можуть не турбувати українців, для яких автомобіль – не розкіш, а засіб пересування. Тож Opinion вирішив з’ясувати, на які зміни на цьому ринку можна розраховувати найближчим часом.

Валютні «танці» замовляють цінову «музику»

Понад два роки тому, у грудні 2015-го, у світі спостерігалося перевиробництво нафти, яке змушувало її дешевшати карколомними темпами. Тоді вартість бареля чорного золота впала до позначки 36,7 доларів, а фахівці Науково-технічного центру «Психея» зазначали, що, якщо буде запущено так званий інноваційний сценарій, барель нафти мав би знецінитися до 10-15 доларів. Із цим сценарієм не склалося, але основний момент, який ще тоді відзначали звичайні автомобілісти, котрі не вникають у тонкощі формування цін на бензин, – це те, що зниження ціни на нафту в світі зазвичай є передвісником здешевлення бензину. Проте в Україні цей факт на зниження ціни автомобільного пального впливає вкрай слабко. Тобто формула в нас працює приблизно така: «нафта піднімається в ціні – дорожчає і бензин на українських АЗС, нафта дешевшає – бензин дешевшати не поспішає». Складається враження, що Україна винайшла власне «ноу-хау», яке при формуванні цін на бензин і дизпальне, попри світові тенденції і здоровий глузд, міцно тримає їх на високих позиціях.

Тож які маємо нині тенденції на ринку бензину «А-95» та інших марок, а також дизельного пального? «Структура роздрібної ціни на сьогодні така: вартість пального на кордоні – це 48 %, податки – 38 % і 14 % – витрати АЗС. Якщо з цих 14 % відняти умовно постійні витрати АЗС (логістика тощо), величину яких свого часу було узгоджено експертно-аналітичною групою, котра працювала при Кабінеті Міністрів України, то залишиться десь 6-7 %. Тобто трейдери в середньому заробляють близько 1,5 грн на літрі, держава з цього отримує у 6,5 разів більше, – пояснює керівник спеціальних проектів НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев. – А нинішні цінові тенденції на ринку нафтопродуктів нічим не відрізняються від тих, які були минулого тижня чи торік у грудні. Як і тоді, на роздрібну ціну пального впливають два чинники: вартість нафтопродуктів на кордоні та курс національної валюти. Оскільки нині Україна закуповує за кордоном не менше 85 % нафтопродуктів – у Білорусі, Литві, Польщі, Румунії, інших країнах, а якщо йдеться про дизпальне, то в Російській Федерації, здороження нафти й послаблення гривні зазвичай позначаються на кінцевій ціні не найкращим чином, бо трейдери її піднімають».

За словами експерта, сподіватися на те, що курс гривні повернеться на ті позиції, які були до початку новорічно-різдвяних свят, не слід, а це означає, що «і до кінця лютого триватимуть тенденції, які спостерігалися упродовж січня: кожне здешевлення нацвалюти на гривню призводитиме до подорожчання бензину і дизпального на 70-80 копійок на літрі».

Ціна на кордоні, про яку кажуть фахівці, складається не тільки з власне ціни пального, а ще й податків, передусім акцизного збору. «При розмитненні враховується контрактна ціна на ресурс, а також акцизний збір у євро, тож певна частка ціни залежить ще й від курсу долара до євро, – пояснює експерт нафтогазового ринку Леонід Косянчук. – Чому рідний Мінфін встановив ставку акцизу у валюті, яка не має ходження в країні, тобто євро, – це окреме питання, але щоразу при перетині кордону товаром трейдери повинні стабільну ставку акцизу (а це 213 євро за 1000 л) множити на курс НБУ, а потім на те все накладається ще й ПДВ. Тож Мінфін, який у своїх планах ставить збір податків у гривні, а з гравців нафтогазового ринку бере у євро, таким чином просто убезпечив себе від інфляції, яка у підсумку боляче б’є по кінцевому споживачеві».

Як зазначає Леонід Косянчук, в Україні спостерігається дещо парадоксальна ситуація: коли ціни зовнішнього ринку дуже високі, як нині (а це близько 660 доларів за тонну бензину), податки не набагато нижчі за вартість самого бензину. А коли ж бензин внаслідок здешевлення нафти опускається в ціні до 500 доларів за тонну, податки тоді перевищують вартість самого бензину. Можна, звісно, говорити про те, що за будь-якої ситуації трейдери в програші не залишаються, проте, підкреслює експерт, «держава, не переробивши жодного літра нафти, не виробивши жодного літра бензину, отримує грошей часом більше, ніж те підприємство, яке закупило нафту, переробило на бензин і продало його на ринок».

Транспортний складник у собівартості

«Довготермінові чи середньотермінові прогнози невтішні: ймовірно, нафта все одно буде дорожчати, а курс нацвалюти слабшатиме, – зазначає в коментарі для Opinion співзасновник Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич, – а це не може не позначитися на економічних процесах у країні. Передусім подорожчає все: продукти харчування, побутові товари, певні послуги, до собівартості чого належить транспортний складник. Уже піднялися в ціні перевезення міжміським і міським автомобільним транспортом. Передусім подорожчав проїзд у маршрутках, які зазвичай є таким драйвером цього процесу, бо першими піднімають тарифи. Тобто бензиновий складник у собівартості – це внесок до індексу інфляції».

За словами енергетичного експерта, немає підстав заявляти, що на ринку є змова гравців, оскільки «великі мережі зацікавлені в тому, щоб підвищувати продажі, бо вони заробляють передусім на обороті, а не стільки на високій ціні». Що ж до «транспортного складника» у собівартості, то він справді відчутний. Днями Державна служба статистики України оприлюднила порівняльну таблицю цін на продукти харчування та послуги за грудень 2017 року й січень цього року. Картина вимальовується вкрай невтішна. Так, у Києві подорожчали передусім хліб пшеничний із борошна вищого ґатунку, макаронні вироби з м’яких сортів пшениці, крупи манна, гречана, ячна та пшоно, яловичина, свинина й сало, курячі тушки й філе, цукор, морожена риба й молоко, яйця та соняшникова олія, борщовий набір з капусти, моркви й картоплі, не кажучи вже про яблука й інші фрукти. Підросли ціни на ліки, проїзд на маршрутних таксі, бензин «А-92» та «А-95», скраплений газ і дизпальне. І цей перелік можна продовжувати далі.

На Одещині додали в ціні не тільки пшеничний, а й житній хліб і батон, макаронні вироби й борошно, крупи й м’ясо, той самий борщовий набір, а також пальне для автомобілів. Схожа ситуація – на Харківщині, Сумщині, Полтавщині, Тернопільщині та й по всій території України. Якщо ж порівняти цьогорічні січневі ціни з торішніми теж за січень, то можна побачити, що деяка сільськогосподарська продукція, що належить до споживчого кошика, подорожчала майже на третину. Причому ціни в лютому теж потихеньку повзуть угору. Якщо врахувати, що найближчим часом українцям обіцяють подорожчання електроенергії, навіть тимчасове невелике здешевлення нафтопродуктів втішає мало.

Експертна думка

Директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн стверджує: «Через охолодження європейських котирувань і зміцнення курсу гривні з’явилися передумови для поетапного зниження цін на нафтопродукти. Найближчим часом, за нашими розрахунками, роздрібна вартість бензину може знизитися до середнього показника 29,75 грн за літр. Дизпальне повинне подешевшати до 27,5 грн за літр. А під кінець лютого – за умови, що поточні рівні котирувань і курсів валют зафіксуються – собівартість пального знизиться ще на 50 копійок за літр.

Тобто нинішнє зниження курсу і котирувань (а воно відбулося внаслідок планового видобутку нафти в Ірані й чергових рекордів у США – понад 10 млн барелів на добу) заклало потенціал здешевлення бензину загалом на 2,5 грн, проте це поступовий, а не раптовий процес: на 50-70 копійок упродовж тижня. Якщо ж матимемо прискорене падіння нафтових котирувань і курсу валют, можна очікувати і пришвидшеного здешевлення бензину й дизельного пального на українських автозаправних комплексах».

Валентин Землянський, директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародної політики НАНУ розповідає: «Здорожчання нафти, яке ми мали торік, зупинилося, і подальших передумов для різких стрибків ціни бареля нафти Brent немає, тож упродовж найближчого часу вона буде коливатися в межах 60-70 доларів за барель, як і зараз. Тому ціна на бензин і дизельне залежатиме від національної валюти: буде дешевшати гривня – дорожчатиме бензин. Буде стабільною – значить, триматиметься й ціна на бензин. До кінця лютого нафтопродукти мають трохи здешевіти, оскільки гривня трохи укріпилася, а нова закупка буде за дешевшу валюту.

Але проблема залишається. Якщо раніше в Україні при профільному міністерстві була аналітична експертна група і з певною періодичністю урядовці збирали трейдерів і домовлялися про коридор цін, то зараз цього немає. Тобто трейдери окреслювали свої проблеми, уряд в окремих питаннях йшов назустріч, проте контролював ситуацію із собівартістю. Трейдерам казали: ми знаємо, які у вас витрати на логістику, скільки що коштує, тому давайте ви підете нам назустріч тут, а ми вам – тут. Ну, і йшли назустріч, тобто трохи знижували акциз, а ті зі свого боку знижували вартість бензину на стелах. Це нормальний процес, усі хочуть заробляти, але це все має відбуватися в якихось цивілізованих межах. Теперішній уряд такої роботи не проводить».

Текст: Лариса Вишинська

Залишити коментар