Понеділок, 23 квітня

Щорічно, починаючи з 1999 року, світова громадськість відзначає 21 лютого Міжнародний день рідної мови, встановлений з метою захисту мовної та культурної багатоманітності. Згідно з інформацією ЮНЕСКО, нині в світі існує близько 6 тисяч мов, половина з яких перебуває під загрозою зникнення. Зазвичай це стає можливим у випадках, коли перестають вживати та вивчати її понад 30 % носіїв. У Європі така загроза нависла над 30 мовами.

Петро Порошенко привітав українців із міжнародним святом, зазначивши, що мова є одним із головних символів народу, силою, що єднає його та робить згуртованим і сильним. На думку президента України, саме мова є нашою найсильнішою зброєю, а водночас – і найдорожчим скарбом.

Андрій Смолій, координатор ініціативи «Геть руки від Москви» у Києві, назвав мову найміцнішим кордоном нашої держави та запорукою незалежності. За його словами, імперії знищували її століттями, оскільки розуміли, що без української мови не буде української нації, а отже, не буде опору та свободи. Але вона вижила, і сьогодні ми маємо не просто захищати своє, а поширювати його по всій країні. Смолій впевнений: кожен повинен зрозуміти, що українська має звучати не тільки там, де цього вимагають, а й у простих розмовах на вулиці, в інтернеті, на радіо. І ми вже йдемо до цього, нехай і маленькими кроками.

Віктор Винник, музикант і лідер гурту «Мері», привітав усіх зі святом рідної мови, зазначивши, що вона «просто класна, а не солов’їна».

Депутат київської міської ради Олександр Вовченко також приєднався до привітань, запевнивши, що мова є душею українського народу, через що її потрібно берегти та збагачувати. Вовченко переконаний, що ми зробимо для цього дуже багато.

Письменники Дмитро та Віталій Капранови опублікували маленький жартівливий вірш, у якому повідомляється, що язик все ж може довести до Києва, та «лише до Об’їзної». Таким чином, брати долучилися до привітань.

Юлія Капшученко, прес-секретарка Інституту національної пам’яті, розповіла, що спілкування українською стало для нею непростим викликом, оскільки складно зберігати чисту мову в русифікованому місті, однак, на думку авторки допису, «період реабілітації проходить успішно», тому колись ми всі разом заговоримо українською.

Богдан Панкевич, політик, громадський діяч, публіцист і голова ради «Української Галицької Асамблеї», впевнений, що українська мова не потребує захисту, натомість ми повинні утверджувати її та робити єдиною, безальтернативною в офіційному, медійному та сервісному вжитку. Також Панкевич нагадав, що у цей день відзначають роковини розстрілу нацистами поетеси та діячки ОУН Олени Теліги. За словами політика, вона написала для українців твір-орієнтир, в якому пояснила, на кого потрібно орієнтуватися та кого слід вшановувати.

Анжеліка Рудницька, співачка, телеведуча та художниця, повідомила про початок роботи над проектом роману в есеях «Країна моєї мрії», старт якого присвятила Дню рідної мови. Рудницька наголосила, що ми маємо берегти мову, культуру, себе, близьких та Україну.

Журналістка Анастасія Федченко закликала любити мову, читати нею книжки, дивитися фільми, адже вона чуттєва, пристрасна, ніжна. Це, на думку Федченко, мова революцій і маминої пісні.

Ганна Гопко, народна депутатка, громадська діячка та журналістка, зазначила, що 21 лютого є доволі символічною датою, адже саме в цей день втік Янукович та стався перелом, що призвів до перемоги Революції гідності. Гопко вважає, що постмайданна влада не виконала одне з найважливіших своїх завдань: скасування русифікаторського закону Ківалова-Колесніченка та прийняття нормального закону про розвиток і захист української мови. Депутатка закликала президента, уряд і керівництво Верховної Ради спільно підтримати новий законопроект про забезпечення функціонування української мови як державної.

Активіст Олесь Штефчук розповів, що його ранок почався з несподіваного ранкового ефіру, на якому йому вдалось висловити власні думки про мовну ситуацію в Харкові та її зміни. Штефчук переконаний, що мова є важливою і рухати цей напрямок слід дбайливо, чуттєво, з любов’ю, оскільки ми просто не маємо права не передати цей скарб нащадкам. Автор допису підкреслив, що не потрібно ховати цю красу від світу, а потрібно користуватися українською за будь-якої нагоди та поширювати її.

Залишити коментар