Понеділок, 26 лютого

Важко сперечатися з тим фактом, що критикувати завжди значно легше, а іноді навіть приємніше, ніж спробувати – ні, не виправдати – принаймні зрозуміти, підтримати, просто подякувати і… продовжувати вболівати та вірити.

Сьогодні, 13 лютого, проходить лише четвертий повноцінний день Олімпійських ігор-2018 у Пхьончхані, а десятки національних українських медіа, навіть центральних телеканалів, уже як із «ціпка зірвалися», повідомляючи про Ігри й виступи українських спортсменів, говорять лише про «зраду», «провал», «ганьбу», «несерйозність», «неготовність», «марне витрачання коштів» і взагалі майже через один заголовок у ЗМІ подають зі словом «провал»-«провал»-«провал».

Деякі сюжети на каналах навіть були присвячені тому, чому нам, українцям, не слід на щось сподіватися на Іграх, і, мовляв, Олімпіаду цього року можна взагалі не дивитися. А одна з найбільш тиражних газет дозволила собі такий підзаголовок: «Поки не виправдовуються наші олімпійські надії в біатлоні, Андрій Мандзій випав з саней під час заїзду, а Іван Ковбаснюк не може стартувати». І на половину екрана скрін з відео, на якому наш 29-річний спортсмен виявився поза санями. Звісно, таких журналістів зовсім не цікавить той факт, що Андрій Мандзій перевернувся із санок на швидкості 101,4 км/год. Але він зумів заскочити в них на ходу та продовжити гонку. І фінішувати. Так, на 40-му місці, але фінішувати. Ось це і є справжня сила волі, характер та відданість спорту. І саме за таку готовність продовжувати боротися до кінця справжні вболівальники цінують і поважають своїх спортсменів. Уже в другому заїзді Андрій показав 25-й результат, що для нашої країні, погодьтеся, доволі-таки непогано. Але це вже майже нікого з медіа не цікавить – «жовтий» клікабельний заголовок зробив свою справу, і десятки сайтів трохи підняли статистику переглядів. «О, знову наші осоромилися», – думають українці й клікають на заголовок.

А скільки зловтіхи в українському інтернет-просторі було щодо падіння Тетяни Петрової – молодої і талановитої української фристайлістки. Вона насправді могла виконати середню за складністю програму й отримати посереднє (звісно, не прохідне до фіналу, місце), але на кваліфікаційних змаганнях жіночого турніру з могулу Таня зважилася на дуже складну фігуру на стрибку – «гелікоптер» і, не впоравшись із хвилюванням, впала. Але знову ж таки, на шаленій швидкості зуміла опанувати себе, підвестися і продовжити заїзд, виконавши при цьому видовищне сальто на другому трампліні. Вона поборолася до кінця і проявила характер, з чим вболівальники, які переглядали трансляцію, її щиро вітають.

Писати про падіння та останнє місце в кваліфікації, звісно, також треба. Але при цьому було б непогано нагадати аудиторії, що саме ця спорстменка на турнірі в Канаді виборола ліцензію, і лише завдяки їй Україна вперше за останні 24 роки була представлена в могулі на Олімпіаді.

Чимало наших журналістів там, на Іграх, або телефоном чи скайпом з України, намагаються дізнатися у спортсменів, чому вони погано виступають, – ми ж, мовляв, в Україні дуже сильно вболіваємо, що вже всі запаси пива випили, раків варених поїли, а золота все немає і немає. Якби ви виступали так, як ми тут вболіваємо… Звісно, важливо отримати перші коментарі з враженнями (вони зазвичай емоційні), але глибокий «розбір польотів», серйозний аналіз – необхідна і важлива справа для тренерів та вузького кола спеціалістів. Коли ж засмучений невдалим виступом спортсмен стоїть перед камерами і ніяковіє, ніби відмінник, який із незрозумілих причин отримав двійку, це не додає йому сил та впевненості в собі.

Українським журналістам і блогерам, а також всім, хто любить висловитися у соціальних мережах з теми «провальних» виступів наших спортсменів, треба трохи заспокоїтися, взяти себе в руки й спробувати поставити себе на місце людини, яка зараз захищає честь країни. Давайте любити й цінувати наших не лише тоді, коли вони перемагають, а й під час поразок та невдач. Адже інколи одна поразка може бути ціннішою за десятки перемог. Вона показує, що треба боротися до кінця, падати, вставити і далі боротися – швидше, вище, сильніше!

У цьому всім вболівальникам лижних гонок показав неймовірно крутий приклад дебютант Олімпійських ігор, нова зірка, норвежець Сімен Крюгер. Ми в захваті спостерігали за гонкою. Буквально на старті у скіатлоні норвежець… упав – і до того ж зіткнувся із двома росіянами – Денисом Спіцовим і Андрієм Ликовим. А ще, окрім цього, він, коли набирав швидкість, зламав палицю. Однак, у процесі гонки Крюгеру вдалося обійти 62 спортсменів і переміститися на п’яте місце, а за 12 хвилин до закінчення змагання зробити неймовірний ривок – і обійти ще 5 суперників. У результаті здобути «золото». До того ж – на 8 секунд на фініші обігнав найближчих переслідувачів. До речі, друге й третє місця посіли його співвітчизники Мартін Сунбю і Ханс Холунн.

Звісно, на Іграх не бракує і далеко не спортивних проявів поведінки. Наприклад, у Пхьончхані вже зафіксований перший позитивний допінг-тест. В епіцентрі скандалу опинився японський олімпієць Кеі Саїто. Поки невідомо, який саме заборонений препарат був виявлений в його організмі, проте Саїто вже виключили зі складу збірної Японії з шорт-треку на Іграх-2018. Олімпійський комітет Японії не став заручатися допомогою спецслужб та підмінювати аналізи спортсмена, а вирішив провчити спортсмена – сьогодні, 13 лютого, він проведе спеціальну конференцію з цього приводу. Воно й зрозуміло – жодна країна не хоче розділити з Росією негативний «шлейф» допінгової нечесної гри.

Нині спортивний світ продовжує вболівати. У командному заліку лідирує збірна Німеччини – 7 медалей, серед яких 4 «золота». Команда з Нідерландів також здобула 7 нагород (3 золотих). На третьому місці США – 6 перемог, 3 з яких найвищого ґатунку.

Ми з вами продовжуємо вболівати за наших, адже сьогодні, 13 лютого, збірна України змагатиметься у 5 дисциплінах. Важливо підтримати в лижних перегонах Тетяну Антипенко, Марину Анцибор, Олексія Красовського та Андрія Орлика. А також за останній шанс на вихід до фінальної частини поборються представниці санного спорту Олена Стецків та Олена Шхумова. Ми знаємо, що вони там відчувають нашу підтримку. І хоча нині на рахунку «синьо-жовтих» жодної нагороди… ми продовжуємо вірити. Бо справді віддані вболівальники вміють «увесь біль розділити й помножити щастя на двох…»

Текст: Вадим Лубчак

1 комментарий

  1. Патриотизм не должен быть дешевым.Т.е. выражаться только в словах! Проиграть-это войти в первую десятку! А ЕСЛИ НАШИ КОМФОРТНО КУРЯТ БАМБУК В ПОСЛЕДНЕЙ-ЭТО НАЗЫВАЕТСЯ ОБГАДИТЬ СВОЮ СТРАНУ НА ВЕСЬ МИР!
    При этом не нам нужно напоминать кто и на какой скорости выпал из саней! И кто лицензию добыл (еще большой вопрос чем гордиться-если это ПОЗОРНЫЙ на играх результат!), ЭТО ОЛИМПИЙЦАМ УКРАИНЫ НУЖНО ДОЛБИТЬ В ГОЛОВЫ, СКОЛЬКО ДЕНЕГ НИЩИХ НАЛОГОПЛАТЕЛЬЩИКОВ НА НИХ ПОТРАЧЕНО!
    Если хотите-это своего рода инвестиция.Которую нужно отработать и вернуть!

Залишити коментар