Понеділок, 23 липня

Вибори без вибору, безальтернативні перегони, волевиявлення в лапках — так експерти характеризують президентську виборчу кампанію в Росії, крапку в якій буде поставлено 18 березня. Саме в цей день усе закінчиться, бо в можливість другого туру 8 квітня ніхто не вірить.

Довше тільки Сталін

У березні 2012 року Володимир Путін розплакався на Манежній площі перед телекамерами й тисячами своїх прихильників. Повертаючись із прем’єрської посади у звичне президентське крісло, він цинічно запевнив присутніх, що переміг у чесній боротьбі. Росіяни настільки повірили сльозам, що й через шість років готові голосувати на «біс», попри тисячі вбитих співвітчизників на Донбасі, втрати в Сирії, економічні проблеми. Ці «дрібниці» затьмарили роздута імперська велич, вкрадений в України Крим, обіцянки примарної стабільності.

Ще торік Путін перевершив за кількістю проведених у Кремлі днів Леоніда Брежнєва, який керував СРСР 18 років. І хоча три президентські строки нинішнього лідера Росії у сумі складають лише 14 років, час його прем’єрства за символічного президентства Дмитра Медвєдєва теж варто зарахувати. Довше за Путіна з радянських і нових російських керівників на верхівці влади перебував лише Сталін.

Можна було б обійтися єдиною фразою «Путін переможе на виборах», однак, як саме триватиме президентська кампанія, зокрема в Україні, чи можливі провокації, як переформатується владна верхівка в РФ, і, головне, якими будуть наші подальші відносини з агресором, чи можна сподіватися на припинення війни на Донбасі, що буде з Кримом – питання, які потребують відповідей.

Довідка: про участь у виборах на посаду президента РФ заявляли політики, громадські діячі, підприємці, шоумени, безробітні. Із кількох десятків кандидатів чимало отримали відмову в реєстрації, окремі знялися самі. ЦВК не допустила до перегонів опозиціонера Олексія Навального через його судимості. Тривалий час зареєстровано було лише два кандидати: Володимир Жириновський і Павло Грудінін. У лютому до них долучилися ще шість: Сергій Бабурін, Володимир Путін, Ксенія Собчак, Максим Сурайкін, Борис Тітов та Григорій Явлінський.

Згадати про Крим

Вибори президента РФ мали відбутися в другу неділю березня, тобто 11 числа. Однак юристи вказали, що дата перегонів припадає на тиждень пізніше – 18 березня. Це начебто пов’язано з 8 березня — за законодавством, посеред тижня вихідного напередодні виборів немає бути. Утім, чимало експертів запевняють, що день голосування просто наблизили до дати четвертої річниці анексії АР Крим. Оскільки в Росії ті події називають приєднанням півострова, яке відбулося завдяки Путіну, то це має додати йому голосів.

«Якщо нам можна зробити ще якусь гидоту, то чому її не зробити? Думаю, вони до певної міри поєднали ці події, – заявив Opinion Володимир Крижанівський, перший Надзвичайний і Повноважний Посол України в РФ. – За принципом, дрібниця, але приємно».

«Випадковостей чи збігів у цьому немає жодних, – повідомив Opinion політолог Віктор Каспрук. – Для путінської пропаганди дата захоплення Росією українського Криму є знаковою. Тому в Кремлі вибрали саме її для проведення президентських виборів, розраховуючи на те, що це підштовхне прийти на виборчі дільниці навіть ту інертну частину російських громадян, які вважають, що чергове обрання Путіна могло б відбутися і без їхньої участі».

Довідка: надаючи документи, кандидат на посаду президента РФ зобов’язаний закрити іноземні рахунки й вклади, припинити зберігання грошей і цінностей у закордонних банках та використання іноземних фінансових документів. Колись США намагалися знайти кінці десятків мільярдів доларів Путіна на закордонних рахунках, однак дійшли висновку, що активи розміщені не від імені російського президента.

Цифри не розголошують

Незалежні показники виміру громадської думки в РФ відсутні. Раніше соціологи давали рекордний рейтинг Путіна – 85% довіри росіян. Нині одна з найавторитетніших російських недержавних дослідницьких організацій «Левада-центр» відмовилася публікувати дані досліджень на тему президентських виборів через те, що це може накласти на неї юридичний статус «іноземного агента». Чому таке сталося, адже в перемозі Путіна не сумнівається ніхто?

«Немає сенсу, тому що насправді питання не в тому, чи переможе Путін, не в конкуренції і рейтингах. Проблема з явкою на виборах, – зазначила Opinion Олеся Яхно, політичний експерт. – Тому що мало хто в Росії вірить в такий інститут як вибори і те, що через них можна щось змінити».

«Реальні соціологічні дослідження могли б похитнути міф про масову підтримку Путіна росіянами, – вважає Віктор Каспрук. – Безперечно, підтримка є, але не така колосальна, якою її подають підпорядковані режиму телебачення і ЗМІ Росії. А враховуючи те, що фахівці з «Левада-Центру» проживають на території, яку тотально контролює ФСБ, вони не хочуть ризикувати своїм майбутнім і майбутнім своїх близьких. Особливо розуміючи, що переобранню Путіна на президента це жодним чином не завадить».

Тим часом, у російській ЦВК надувають щоки, публічно демонструючи незаангажованість і прихильність демократичним принципам.

«Голова Центрвиборчкому Елла Панфілова зробила зауваження прес-секретарю Путіна Дмитру Пєскову за незаконну агітацію за чинного президента, – розповіла Opinion Ольга Курносова, російський політик в еміграції. – Звичайно, це було лише усне зауваження, жодним чином не оформлене у Центрвиборчкомі».

Як голосуватимуть в Україні

Президента РФ обиратимуть і в Україні. Після анексії Криму і початку війни на Донбасі російські громадяни вже мали можливість у нашій країні брати участь у парламентських виборах 2016 року. Чи вдасться у нинішній кампанії уникнути провокацій? Згадувана голова ЦВК РФ Елла Панфілова має сумніви щодо цього.

«Панфілова сказала: на жаль, в Україні немає з ким говорити з приводу гарантування безпеки голосування, і вона не може відповідати за безпеку людей, які прийдуть на виборчі дільниці, – розказала Ольга Курносова. – Тому Центрвиборчком рекомендує їм виїхати з України й проголосувати в найближчих країнах».

Чимало російських опозиціонерів в Україні підтримають страйк виборців, заявлений Олексієм Навальним. Пані Курносова запевнила, що теж голосувати не піде, а особисто братиме участь у бойкоті виборів.

На думку Віктора Каспрука, під час війни Росії з Україною, не зважаючи на її нібито «гібридність», розгортання виборчих дільниць РФ на нашій території виглядає нонсенсом. Особливо враховуючи ризик, що агентура ФСБ здатна на теракти чи провокації, у яких готова звинуватити саме Україну.

Як повідомив Opinion Денис Рибачок, експерт Комітету виборців України, РФ звернулася до українського МЗС відкрити чотири дільниці – у Києві, Львові, Одесі, Харкові. За погодження МЗС, організовуватимуть голосування в цих містах консульства, відповідно до Федерального закону «Про вибори президента РФ». А ось охорону процесу волевиявлення має забезпечити українська сторона, про що, зокрема, йдеться в Консульській конвенції між РФ та Україною.

Чи не означає надання дозволу росіянам голосувати в Україні визнати анексію Криму РФ? На днях у прес-центрі ІА «Главком» Борис Базилевський, експерт із безпекових питань, загострив на цьому увагу:

«Якщо ми визнаємо ці вибори, значить, визнаємо анексію Криму РФ. Якщо не визнаємо їх, то для цього треба не стільки консульське, скільки політичне рішення керівництва нашої держави про це. Після цього виникає ланцюжок подій. Чи визнаємо ми легітимним президента РФ? Бо якщо не визнаємо вибори, то не визнаємо і президента. Відповідно, жодних стосунків ні з президентом РФ, ні з його адміністрацією офіційно здійснювати не можемо. І тут дуже цікава колізія – ми самі ж порушили міжнародне право, не перервавши дипломатичні відносини з агресором, а підтримуючи і зберігаючи їх. Порушили на шкоду собі».

А за кого віддаватимуть голоси українці – громадяни РФ? На це запитання більшість опитаних експертів не готові відповісти, зважаючи на розпорошеність української громади в Росії та відсутність систематизованих даних. Утім, Віктор Гіржов, співголова РГО «Українці Москви», якому ФСБ заборонила в’їзд до РФ на п’ять років, порадив читачам Opinion слідкувати за публікаціями сайту kobza.com.ua. На незалежному інформаційному ресурсі українців Росії моніторитимуть ситуацію.

Україна – Росія: майбутнє

«Дії Росії не свідчать, що вона реально готова розпочати старт деокупації принаймні Донбасу, – вважає Олеся Яхно. – У той же час, по мірі того, як західний тиск зростає, санкції посилюються, Україна стає менш вразливою з погляду шантажу. Рано чи пізно Росія має зробити вибір. Є два можливих варіанти. Або Росія після виборів піде на реальні кроки, бо завершиться вся ця ахінея про зовнішніх ворогів, і вона придумуватиме різні варіанти, як зберегти обличчя, і почне старт деокупації Донбасу. Або ізоляціонізм посилюватиметься, а санкції триватимуть, і так чи інакше, це послаблюватиме Росію. Це не може тривати безкінечно. Один резервний фонд уже вичерпався. Залишився фонд національного розвитку, але він теж не бездонний. Є елемент тих же списків, які поки що лише списки,  але все одно це демонстрація вразливості Росії».

Володимир Крижанівський переконаний, що до кінця Чемпіонату світу з футболу, який відбудеться влітку в Росії, у взаємовідносинах України й РФ нічого не зміниться: «Вони ж (Росія. – Ц. В.) одразу розпочали дії в Криму, а потім на Донбасі, як тільки закінчилася Зимова Олімпіада в Сочі. У подальшому все залежить від того, як працюватиме разом з нами світ. Якщо він не кине нас, як колись Чехію і Польщу в 1938-1939 роках, то тоді можна надіятися на спільний успіх у боротьбі із цим надзвичайно небезпечним і знавіснілим ворогом».

Віктор Каспрук не допускає того, що політика Кремля кардинально зміниться після виборів: «Починаючи з 2014 року, Москва вперто демонструє бажання демонтувати українську державність. І якщо Росії не вдасться нав’язати свою формулу «врегулювання» конфлікту на Донбасі, вона намагатиметься перевести його в заморожену стадію. Оскільки це також є одним із варіантів для Кремля продовжити дестабілізацію не тільки на цих окупованих землях, а й по всій Україні.

А питання Криму Росія знову намагатиметься винести поза рамки переговорів про свій вихід з українських територій. Не варто розраховувати на пом’якшення російських підходів щодо України. Хоча, можливо, міністр закордонних справ РФ Лавров буде намагатися виторгувати в Заходу Крим за Донбас, але цей «торг» не матиме жодної перспективи».

Медведєва на смітник історії

Експерт-міжнародник Віктор Савінок зазначив для Opinion, що змін у зовнішній політиці Росії щодо України навряд чи слід очікувати. Можливо, будуть якісь поступки з тактичних питань, пов’язаних із посиленням санкцій збоку Сполучених Штатів. Не унеможливлюються поступки в діалозі зі США по місії ООН на Донбасі. А як щодо взаємин з Європою?

«Будь-які політичні перемовини щодо глобальних дискусій про майбутнє Європи на рівні принаймні Росії та Німеччини заморожені, – продовжив пан Савінок. – Німецька сторона чітко зазначає, що розмороження може відбутися лише після конкретних кроків щодо українського питання. Якщо Путін не використає передвиборчий період як можливість для якихось поступок, то його політика щодо німецького питання залишатиметься такою ж упродовж наступних кількох років».

Ольга Курносова не унеможливлює, що після виборів у переговорній групі щодо Донбасу Сурков-Волкер замінять контактну особу. І нею стане один із нинішніх претендентів на посаду президента РФ Григорій Явлінський. Це може посприяти ходу переговорів – Явлінський має план урегулювання конфлікту.

«Усі кандидати націлені на те місце, котре вони посядуть після перемоги Володимира Путіна, – запевнила пані Курносова. – Не бачу жодного кандидата, який вірить у можливість своєї перемоги. Другого туру точно не буде, не зважаючи на всі баталії в Інтернеті».

«В окремих організаціях вже закуповують шампанське, щоб достойно зустріти результати виборів, – повідомила Олеся Яхно інформацію російських знайомих. – Питання в тому, хто отримає основні посади, зокрема, прем’єр-міністра, тому що з великою часткою імовірності можна стверджувати — Дмитро Медвєдєв не буде її посідати. Він, скоріш за все, зберігає її в силу факту, пов’язаного з політичним перевдяганням. Коли один виборчий цикл Медведєв президент, а Путін – прем’єр, а наступний – навпаки. Медведєв давно вже втратив вплив на ситуацію».

За словами політолога, від кадрових змін російської владної верхівки багато в чому залежатиме подальший курс країни. Тож залишається дочекатися результатів виборів. Їх планують опублікувати 1 квітня – в День дурня, за який тримають увесь російський електорат.

Текст: Віктор Цвіліховський

2 комментария

  1. У росії буде вибір тоді коли буде привіт зняти аналог «Смерті Сталіна» — «Смерть Путіна». а поки що це фактично не вибори президента росії а вибори президента путіна. але стаття цікава дуже дякую автору за роботу

Залишити коментар