Понеділок, 23 липня

На зміну кору, котрий заповнив чи не весь інформаційний простір країни, прийшла дифтерія. У соціальних мережах вже активно обговорюють можливий спалах захворювання та критикують процес вакцинації. Opinion дізнався, чи відбувся спалах інфекційної хвороби в Україні, як впізнати дифтерію та якими шляхами з нею боротися, кому може бути вигідним ажіотаж довкола нової епідемії та чи не є це все звичайною маніпуляцією.

Як коментують можливий спалах у Міністерстві охорони здоров’я?

У зв’язку з небезпечністю хвороби та низьким рівнем охоплення щепленням у Міністерстві рекомендують вакцинувати дітей та ревакцинувати дорослих, адже це є єдиним способом захиститися від дифтерії та попередити розвиток небезпечних ускладнень.

«Під час епідемії дифтерії в Україні з 1991 до 1998 року, спричиненої низьким охопленням дітей вакцинацією та відсутністю ревакцинації дорослих, на дифтерію захворіли близько 20 тис. людей, 696 з них померли. Нагадуємо, що вакцинація від дифтерії призначена не лише дітям, а і дорослим. В Україні щеплення від дифтерії дітям можна зробити безоплатно цільноклітинною вакциною проти кашлюку, дифтерії та правцю АКДП, яка забезпечує найкращий захист. Також наявна безкоштовна вакцина для профілактики дифтерії та правця АДП та вакцина для профілактики дифтерії та правця із зменшеним вмістом антигена АДП-М, яку застосовують для дорослих.

Як і будь-який лікарський препарат, вакцини можуть викликати реакції, проте ризик померти від дифтерії набагато вищий, ніж ризик серйозної реакції на вакцину. Серйозні реакції на вакцини вкрай рідкісні. Побічні ефекти, такі як болісні відчуття і припухлість в місці ін’єкції або невелике підвищення температури – це звичайне явище.

На 1 січня 2018 року в Україні наявні 2,7 млн доз вакцини АКДП, 700 тис. доз АДП та 6,1 млн доз АДП-М. У 2017 році 51 % дітей віком 18 місяців отримали три дози вакцини АКДП, 44,8 % дорослих захищені від дифтерії вакциною АДП-М», – повідомляється у Міністерстві. Також наголошується, що головна небезпека дифтерії полягає в тому, що без негайного введення сироватки близько 50 % хворих можуть померти, та навіть із сироваткою залишається ризик смерті до 20 %.

Думку про вакцинацію як шлях протидії інфекційним захворюванням висловила і в.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун. За її словами, не існує жодних причин, аби не вакцинуватися, тому треба звертатися за консультацією до лікарів, не очікуючи на новий спалах тієї чи іншої хвороби.

«У країні достатньо якісних та безпечних вакцин. Немає причин, щоби не вакцинуватися. Тож закликаю не чекати спалахів нових хвороб, а попередити їх – зверніться до сімейного лікаря, терапевта або педіатра та проконсультуйтеся з ними, які щеплення вам потрібні. По мірі розгортання медичної реформи кожен українець матиме свого лікаря, який нагадуватиме йому про щеплення. Сподіваюся, що поступово ми забудемо про хвороби, від яких захищає вакцина», – стверджує Уляна Супрун.

Як зрозуміти, що спалах відбувся?

Відповідальний секретар Національної медичної палати України, лікар-імунолог Сергій Кравченко пояснив Opinion, що навіть один випадок захворювання вже свідчить про спалах хвороби.

«Один випадок дифтерії – це вже спалах, на даний час він вже відбувся. Хворий з класичними клінічними проявами дифтерії госпіталізований до інфекційного відділення на Луганщині в місті Рубіжне. У минулому 2017 році в Україні не зафіксовано жодного випадку дифтерії, але це нонсенс! Бо навіть в економічно розвинених країнах щороку фіксується від одного до трьох випадків дифтерії. Тобто в Україні є проблема з достовірними статистичними даними», – переконаний Сергій Кравченко.

Лікар додав, що навіть при регулярній вакцинації, яка має збігатися з календарем щеплення, ризик захворіти все ж лишається.

«Вакцинація від дифтерії проводиться відповідно до календаря щеплення у 2, 4, 6 місяців 1,5 роки, 16 років і потім кожні 10 років. Вакцинація не дає 100 % гарантії, що людина не захворіє. Але завдяки такій вакцинації людина, якщо захворіє на дифтерію, переносить її легше через напрацьований імунітет щодо протидії токсину», – додав імунолог.

Як розпізнати та як боротись?

Сергій Кравченко розповів нашим читачам, на що схожі симптоми дифтерії та які органи та системи тіла перебуватимуть у небезпеці в разі захворювання. На думку відповідального секретаря Національної медичної палати, в Україні відсутня необхідна кількість протидифтерійної сиворотки, а також не проводиться серологічне дослідження.

«Дифтерія висококонтагіозна бактеріальна токсикоінфекція, яка передається повітряно-крапельним та контактно-побутовим шляхом. Але не тільки від хворої людини, але й від здорового носія. Клінічні прояви дифтерії подібні до гострих тонзилітів (ангіна) та інфекційного мононукліозу, але набагато небезпечніші, оскільки бактерія дифтерії продукує токсин проти якого антибіотики безсилі. Дифтерійний токсин уражає всі органи і системи, призводить до ниркової, серцевої та печінкової недостатності. Знешкодити токсин можливо лише за допомогою антитоксину (протидифтерійна сироватка), запасів якої в Україні немає.

Діагноз дифтерія ставиться на підставі узагальнених клініко-лабораторних даних. Тобто на підставі клінічних проявів хвороби та лабораторних й інструментальних результатів дослідження, до яких належить бактеріальне дослідження (посів) та серологічне дослідження. Так-от, в Україні не лише немає протидифтерійної сироватки, але і не робиться серологічне дослідження на дифтерію. І це є великою проблемою при діагностиці цієї хвороби, оскільки бактеріальне дослідження не дає 100 % результивності при виконанні посіву з підозрою на дифтерію», – зазначив Сергій Кравченко у коментарі для Opinion.

Чи потрібно робити щеплення?

Святослав Протас, почесний голова громадської організації «Інститут громадського здоров’я» та екс-заступник голови державної санітарної епідеміологічної служби, переконаний, що дифтерія є дійсно небезпечною токсикоінфекцією, а жодні дискусії довкола щеплення неможливі, оскільки альтернатив на сьогодні не існує.

«Дифтерія – це дійсно небезпечна токсикоінфекція. І не зважаючи на те, що її заразність набагато нижча, ніж у кору, хвороба небезпечна тим, що показник летальності сягає 50 %. Якщо хворих не лікувати, то кожний другий може померти. Підступність дифтерії пов’язана з так званим “бактеріоносійством”. Коли людина здорова, але є носієм збудника та може заразити інших осіб. За різними даними кількість таких носіїв може сягати 10-15 %.

Щодо щеплення дискутувати неможливо. Альтернативи досі у всьому світі не існує. Це єдиний спосіб надійного захисту. Я думаю, що більшість громадян вже знає терміни вакцинацій та ревакцинацій. Усі дорослі кожні 10 років мають проходити ревакцинацію, аби не допускати можливості виникнення спалаху та епідемій. До речі, один випадок вже розцінюється як спалах. Тому сьогодні можна говорити, що в країні є спалах дифтерії», – вважає фахівець.

Кому вигідно поширювати інформацію про спалахи інфекцій?

Святослав Протас пояснив, що держава поступово починає втрачати контроль над захворюваннями, і саме тому Міністерство намагається вирішити ситуацію, закидаючи провокаційні інтриги.

«Державна програма імунопрофілактики втратила чинність у 2015 році, а нова досі не прийнята. Тому що відсутність такої програми дозволяє в ручному режимі використовувати бюджет та не нести жодної відповідальності за виконання чи невиконання тих чи інших заходів імунопрофілактики.

Зважаючи на те, що держава втрачає контроль над захворюваннями, Міністерство намагається вирішити ситуацію, закидаючи в інформаційний простір провокаційні інтриги у вигляді епідемій, виникнення дифтерії, провокуючи паніку та страх серед населення, аби хоч якось покращити показники вакцинації.

На превеликий жаль, таке невігластво та популізм на сьогодні поглиблює та ускладнює недовіру населення до вітчизняної медицини. Але який би не був зараз відтік кадрів закордон, ще досі залишаються ті принципові та професійні лікарі, які здатні захистити населення і не гратися в ігри з діагнозами. Бо не Міністерство охорони здоров’я встановлює чи знімає діагноз, і не Міністерство лікує хворого. Це роблять лікарі. У даному разі – лікарі-інфекціоністи», – впевнений Святослав Протас.

Інфекційні хвороби – маніпуляція чи реальність?

Лілія Брудницька, експертка центру структурної політології «Вибір», переконана, що нинішня ситуація довкола Міністерства охорони здоров’я характеризується підвищеною ймовірністю маніпуляцій. На думку експертки, факт підвищеної уваги до поширення інфекційних хвороб свідчить насамперед про якість роботи МОЗу. Однак Брудницька пояснила Opinion, що позитивні складники в ажіотажі довкола дифтерії все ж є: Україна закупить необхідну кількість вакцин, однак чи довіряться їм українці – зовсім інше питання.

«З огляду на важливість і резонанс медичної реформи, яка формально стартувала, але реально ще не діє у повному обсязі, кожен спалах інфекційної хвороби сприймається соціумом достатньо гостро, аби у певних сил не виникло спокуси поспекулювати. І нині ситуація навколо МОЗ є такою, що ймовірність маніпуляцій на темах охорони здоров’я є високою. Але, на мій погляд, сам факт нездорової уваги до поширення інфекційних хвороб в Україні свідчить про якість роботи МОЗу.

По-перше, для маніпуляцій потрібен хоча б один-два випадки, тобто хворі на ту ж дифтерію (як раніше і на кір чи ботулізм) в Україні є. По-друге, якою є реакція команди Уляни Супрун? Те, що ми бачимо, це ситуативні реакції у відповідь на особливо кричущі або небезпечні тренди чи випадки. Тобто, з одного боку, брак системності у роботі МОЗ спричиняє до спалахів захворюваності на кір, дифтерію, ботулізм (влітку) тощо. З іншого, потрібно розуміти, що ті, хто нагнітає ажіотаж, колись також були при владі. І нинішня ситуація, зокрема, з інфекційними хворобами, виникла не сьогодні, – системність у МОЗ протягом останніх мінімум кількох років є “слабким місцем”.

Єдина користь від того – Україна закупить вакцини від кору і дифтерії. І, знову ж таки, непрозорість роботи МОЗ завадить провести вакцинацію на належному рівні, бо довіра до безкоштовних вакцин низька, а більшість тих, хто не може дозволити собі “комерційні” вакцини, відмовлятимуться від щеплення. Замкнене коло. Тому не так важливо, маніпуляцією чи реальністю є цей можливий спалах дифтерії, скільки ступінь готовності та професіоналізм МОЗу у протидії навалі уявних чи реальних інфекційних хвороб», – підсумувала Лілія Брудницька.

Текст: Дмитро Журавель

Залишити коментар