Субота, 21 липня

Євген Нищук, міністр культури, призначив виконуючим обов’язки директора Інституту книги Сергія Ясинського, який перебуватиме на посаді до проведення конкурсу та оголошення результатів. На переконання міністра, великий управлінський досвід, ділові та людські якості Сергія Ясинського дадуть змогу забезпечити повноцінну діяльність Українського інституту книги, реалізацію його завдань і функцій, визначених законодавством. Нагадаємо, у січні Тетяна Терен, призначена на посаду директорки Інституту книги за результатами липневого конкурсу, написала заяву на звільнення.

На офіційній сторінці Українського інституту книги зазначається, що Сергій Ясинський має три вищі освіти: гуманітарну, технічну та юридичну. У минулому в.о. директора Інституту книги працював заступником голови Полтавської ОДА, радником міністра енергетики та вугільної промисловості, а також міністром екології та природних ресурсів.

На сторінці Міністерства культури висловлюється сподівання, що Сергій Євстахійович «налагодить адміністративно-господарську та фінансово-організаційну діяльність і запустить механізм роботи Інституту».

Андрій Любка, письменник і перекладач, впевнений, що хорошим кандидатом на цю посаду був би Микола Княжицький, оскільки він добре орієнтується в темі та був одним з ініціаторів створення установи. Любка переконаний: для Княжицького така посада «замала», тому він з усіх сил намагався б покращити роботу Інституту, бо це стало б надійним трампліном для подальшої політичної кар’єри.

Сам Княжицький у коментарях повідомив, що не вважає цю посаду «дрібною», додавши, що останнє призначення його здивувало, і це питання буде розглянуто на засіданні комітету.

Письменник Юрій Барабаш навів цитату Ясинського, в якій той розповідає про свою громадську діяльність під час роботи в Полтавській ОДА. Тоді майбутній керівник Інституту книги був головним у художній раді конкурсу дитячого малюнку «Голодомор очима дітей».

Анастасія Герасімова, працівниця Інституту книги, нагадала, що інституція – це не лише той, хто її очолює. А у разі якщо хтось дуже хоче забити цвях у труну Інституту, слід не забувати, що є ризик зачепити хороших людей.

Креативна директорка Довженко-Центру Ольга Жук розповіла, що спочатку на сторінці Інституту було опубліковано, ймовірно, не надто публічне фото нового очільника установи, після чого все видалили та змінили. Для авторки допису це свідчить про ще одну ознаку непевності й залежності інституцій.

У коментарях до публікації також повідомляється, що допис із фото поширювали та коментували різні люди, а тепер немає ані публікації, ані поширень. Натомість все замінили новим текстом із фото.

Мовознавець, редактор та видавець Анатолій Івченко лише запитав, чи пояснить міністр культури це призначення.

Ірина Славінська, журналістка, літературознавиця та громадська активістка, написала, що не розуміє, чому суто технічного директора призначають зараз, а не раніше. Адже Тетяна Терен опинилася кинутою на амбразуру всіх паперових формальностей, хоча можна було долучити до роботи «бойового бюрократа».

Фотограф і мистецтвознавець Ярослав Солоп був доволі лаконічним, лише запитавши, чи не наснилася йому ця новина.

Залишити коментар