Вівторок, 22 травня

Складання офіційної присяги представниками «Національних дружин» викликало неабияке обурення у користувачів мережі. Блогери та політичні експерти вже встигли прирівняти людей у сірому камуфляжі до воєнізованих загонів Беніто Муссоліні, протиставити державним правоохоронним структурам та пригадати досвід радянських дружинників. Opinion дізнався, чим займаються «Національні дружини», чи потрібно боятися застосування фізичної сили з боку представників організації, наскільки законними можуть бути їхні дії, що свідчить про можливість підриву демократії та якою може бути справжня мета «вуличних» бійців.

Яку мету ставлять перед собою «Національні дружини»?

Представники «Національних дружин» стверджують, що головним «фронтом» їхньої роботи є вулиці українських міст. Разом з тим вони заявили, що беруть на себе відповідальність за те, аби ані проросійські активісти, ані «антисоціальні елементи» не сміли погрожувати українським громадянам. За словами «нацдружинників», вони не є пацифістами, а тому правопорушники будуть мати справу із «залізним кулаком авангарду українського націоналізму».

«Частина бійців “Національних дружин” є учасниками бойових дій. В 2014-2015 роках, під час найгарячішої фази російсько-української війни, учасники нашої організації у лавах українського війська — від добровольчих батальйонів до Збройних сил — тримали оборону держави, воюючи з російським окупантом. Деякі з “нацдружинників” тільки готуються до відправки на Схід. Народжені революцією, кістяк наших бійців був загартований війною.

Зараз наш фронт — це вулиці українських міст. Ми беремо на себе відповідальність за те, щоб ані внутрішні вороги на кшталт сепаратистських свиней, ані антисоціальні елементи (наркобариги, алкаші тощо) не сміли погрожувати простим українським громадянам. Ми не пацифісти — ми відверто кажемо, що той, хто порушить закон і буде зазіхати на безпеку людей, буде мати справу із залізним кулаком авангарду українського націоналізму! Не сумнівайтесь — в разі повномасштабної війни саме “Нацдружини” стануть основою територіальної оборони, тими, хто буде стояти за кожний метр української землі», – повідомили представники організації.

Чи законні наміри представників організації?

Питання правомірності дій та намірів «Національних дружин» набуло широкого обговорення у соціальних мережах. Радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко пояснив, що українське законодавство передбачає реєстрацію громадських організацій, які здійснюють допомогу правоохоронним органам у охороні громадського правопорядку та державного кордону.

«Члени цих організацій мають право здійснювати охорону громадського порядку спільно із співробітниками Національної поліції або Національної гвардії. Те, що зараз з’являються організації, які хочуть включитися у цей процес, це абсолютно законно, вони мають право, але разом з представниками Національної поліції відповідно до того, що вони домовляються, у який спосіб і де саме вони будуть здійснювати таке, наприклад, патрулювання на вулицях чи чергування. Для того щоб повноцінно мати можливість охороняти громадський порядок, треба працювати спільно із співробітниками Національної поліції, які мають у своїх повноваженнях таке, як можливість перевірити документи у громадянина чи, можливо, зробити огляд речей, чи можливість зупинити автотранспорт», — розповів Іван Варченко Громадському радіо.

Чи зможуть «Національні дружини» застосовувати силу?

Теза про «залізний кулак» дружинників передбачає безпосереднє застосування фізичної сили до правопорушників. Однак, як пояснює міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, силу можуть застосовувати лише представники державних орагнів.

«У державі Україна є лише одна монополія на застосування сили – державна: Національна гвардія, Національна поліція, ЗСУ. Всі інші парамілітарні утворення, які намагаються себе позиціонувати на вулицях міст, не є законними. Суспільні рухи можуть бути якими завгодно, але тільки не виходити за межі закону. Я як міністр не дозволю, щоб були паралельні структури, які намагаються на вулицях поводитися як альтернативні мілітарні формування», – наголосив Арсен Аваков.

Чого слід остерігатися?

Народний депутат 6-го скликання Віктор Уколов у коментарі для Opinion підтвердив слова міністра внутрішніх справ щодо правомірності застосування сили та додав, що існування паралельної «національної» поліції на службі політиків може стати загрозою демократії та національній безпеці. Екс-нардеп також навів приклад, коли з боку національних дружинників вже відбулося неприродне втручання у політику.

«“Національні дружини” можуть існувати лише як добровільні помічники поліції, а не воєнізовані формування політичних партій. Тільки поліція має право на застосування сили і тільки чітко відповідно до закону. Паралельна “національна” поліція на службі політиків – це шлях до перевороту, що створює загрози демократії та національній безпеці.

Історія свідчить, коли після квітня 1917 року Володимир Ленін запропонував створювати паралельні органи влади (ради) та паралельну поліцію (народну міліцію) – це закінчилося жовтневим переворотом. Через півроку “народна міліція” арештувала Установчі збори, що мали прийняти Конституцію, та Тимчасовий уряд, а в країні спалахнула громадянська війна.

У понеділок під тиском національних дружинників міська рада Черкас заявила про саморозпуск – це приклад неприродного втручання у політику, яке має отримати правову оцінку. З іншого боку, добровільна допомога поліції цілком прийнятна. “Національні дружини” мають бути деполітизовані, як і національна поліція», – зазначив Віктор Уколов.

«Національні дружини» – вовк в овечій шкурі?

Марина Калініна, медіаекспертка, журналістка та політичний консультант, розповіла Opinion, що нібито благородна мета, яку ставлять перед собою «нацдружинники», може обернутися повним свавіллям, оскільки достеменно невідомо, хто реально керує цим законом.

«Поява так званих національних дружин – це сигнал про те, що влада втрачає монополію на правоохоронну та силову діяльність. Вважаю повністю неприйнятною діяльність “Національної дружини”, оскільки її діяльність не регламентована жодним законодавчим актом. Право на затримання мають тільки поліція, СБУ та прокуратура! Я думаю, що ми бачимо не просто кишенькову армію, загін, який може використовуватися для рейдерських захоплень майна, нападів, розгонів протестувальників. Хто реально керує загоном – невідомо. Ззовні благородна мета може обернутися свавіллям», – пояснує Марина Калініна.

Експертка переконана, що існують інші шляхи та аналоги «Національних дружин», які були б підконтрольні місцевій владі.

«Було б доцільно створити муніципальну поліцію чи то муніципальні варти, які були б підконтрольними місцевим органам влади. Або як варіант, дозволити громадянам носити зброю», – додала журналістка.

Якою може бути справжня мета «нацдружинників»?

Цілком можливо, що за офіційно проголошеними намірами організації можуть приховуватись абсолютно інші, протилежні. Про це розповіла Opinion Лілія Брудницька, експертка центру структурної політології «Вибір». На її думку, офіційна присяга представників «Національних дружин» не була потрібною, оскільки організація і так функціонує протягом року. Показова акція могла передбачати створення максимального резонансу та хоча б часткову легалізацію.

«Певні сили (вірогідно, позаукраїнські) намагаються для себе зрозуміти, чи потрібно в Україні розігрувати “національну карту”, і якщо так, який аспект обіцяє максимум дивідендів. Ми не виключаємо, що 28 січня у Києві відбулося тестування антисемітського аспекту. На користь цієї версії кілька нюансів. По-перше, урочисту присягу начебто прив’язали до вшанування героїв Крут. Але водночас цього дня згадували жертв Голокосту. Нагальної потреби у присязі не було. Наскільки відомо із заяв представників “Національного корпусу”, дружини діяли протягом року і без присяги. Тож, імовірно, організатори могли мати на меті здобути максимальний резонанс (і це їм вдалося) та часткову, бодай громадсько-урочисту, легалізацію. По-друге, напівприхована опозиційність владі, що виявляє себе у критичних висловлюваннях на адресу Нацполіції. Якщо додати до цього поширювану на неофіційному рівні (чутки, коментарі у соцмережах) гіпотезу про змову “сіоністів-бариг” проти України, пазл складеться», – розмірковує Лілія Брудницька.

Водночас експертка не виключає ймовірності того, що дружинники претендують скласти конкуренцію Національній поліції та можуть розглядатися міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим як «запасний майданчик» у разі відставки.

«Але у ситуації з “Національною дружиною” є ще один цікавий аспект. “Дружина”, не виключено, претендує скласти сильну конкуренцію поліції, у назві котрої теж є “Національна”. Критика саме Нацполіції показова. Якщо додати до замальовки фігуру міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, логічно припустити, що “Національна дружина” провела присягу задля часткової легалізації на випадок відставки Арсена Авакова. Якщо міністр внутрішніх справ полишить свою посаду, він матиме дубль-структуру, що діє відповідно до присяги українському народу. Український народ, як відомо, за нашою Конституцією є джерелом влади, а посадовці мають право не виконувати злочинних наказів своїх керівників. Це широчезні можливості. І якщо Арсен Аваков перекине у “Національну дружину” ресурси і, що найважливіше, грамотних людей, ще невідомо, хто виявиться сильнішим. У разі утримання за собою посади Аваков залишає розвинену дубль-структуру з монополією на критику Нацполіції. На користь цієї версії – поблажливі коментарі самого Арсена Авакова з приводу присяги “Національної дружини”.

Одна версія зовсім не виключає іншу. У підсумку, реальною є і версія про те, що центральна влада тому крізь пальці спостерігає за створенням “варт” і “дружин”, що сподівається – вони конкуруватимуть і нарешті знесилять одна одну», – підсумувала експертка.

Текст: Дмитро Журавель

Залишити коментар