Понеділок, 25 червня

А ви знали, що Київ кожного дня використовує біля 1 млн одноразових стаканчиків? Це 7 млн на тиждень і понад 365 млн на рік. І це тільки одне місто! Та найгірше, що вони не підлягають переробці. На кожного українця в середньому приходиться більше 10 тонн відходів на рік, тож не дивно, що 7 % території України зайняті сміттям. Але з початком 2018 року кожна українська родина зобов’язана сортувати побутові відходи. Аби перехід на новий рівень відбувся легше, Opinion поспілкувався з координаторкою проекту «Україна без сміття» Ольгою Чернявською, яка поділилася власним досвідом. Ця громадська організація існує з 2015 року й опікується проблемами збереження навколишнього середовища, намагаючись залучити громадян до сортування сміття. Тож, щоб приєднатися до екологічної ініціативи, потрібно не так і багато:

1. Перегляньте інтерактивну карту. Тут ви можете знайти найближчий пункт роздільного збору сміття у своєму місті. Зателефонуйте до них і переконайтеся, що вони працюють.

2. З’ясуйте, які види відходів можна туди приносити, аби правильно налаштувати домашнє сортування. Зазвичай пункти переробки просять, аби громадяни приносили окремо макулатуру, пластик (пляшки від напоїв, побутової хімії, косметичних засобів, кришки, поліетилен, Tetra Pak з-під соків, молочної продукції), жерстяні та алюмінієві банки, скло, гуму, ганчірки, батарейки, електронні відходи та деякі інші види сміття. Прийому та переробці зазвичай не підлягають чеки, серветки, одноразові паперові стаканчики, пергамент, забруднений їжею, жиром, рідиною папір, пластик типу 3 – PVC чи 7 – others, пляшки 1 – PET жовтого або чорного кольору, гнучка упаковка для згущеного молока, соусів, гірчиці, кетчупу тощо (код переробки – C / LDPE).

3. Виділіть місце у вашій квартирі / будинку, де ви будете збирати сміття. Це може бути кухня, балкон, комора або інше приміщення, де вам буде зручно встановити коробки чи спеціальні контейнери для різних видів відходів. Якщо місця не вистачає, можна скористатися поліетиленовими пакетами, що у вас лишилися від походів до супермаркету раніше. Також є варіант використовувати для збору місце у старих шафах, диванах.

4. Домовтеся з усіма членами родини про те, що ви будете сортувати, і намагайтеся максимально дотримуватися встановлених правил. Отже, найважливіші кроки зроблено, і тепер лишається найменше – складати сміття у відповідні контейнери. Аби не забути про домовленість, напишіть собі нагадування на зразок «Відсортуй сміття». Переробники вимагають дотримуватися двох основних правил домашнього сортування:

  • Збирати та сортувати чисту сировину (за потреби, промити від залишків їжі), яку ви можете визначити за типом переробки. У разі, коли на виробі немає маркування із зазначенням у вигляді трикутника з цифрою (від 1 до 7) та / або літерами 1 – PET або PETE; 2 – HDPE або PEHD; 3 – PVC; 4 – LDPE або PE або PELD; 5 – РР; 6 – PS; 7 – others, виріб викидати до загальних відходів.
  • Якомога краще ущільнювати сміття, яке займає багато місця, аби мати можливість зібрати більше.

Окрім твердих побутових відходів можна окремо збирати й органіку. На жаль, у нас немає громадських компостерів, як у Швейцарії, але ініціативні українці використовують домашні компостні відра. У такому приладі харчові відходи засипаються сумішшю із спеціальними мікроорганізмами, які утворюють органічне добриво. Його можна використовувати для «підгодовування» дерев, які ростуть біля вашого будинку, або ж раз на тиждень-два вивозити за місто до знайомих. Вартість компостного відра від 170 грн.

5. Кожні два-три тижні відносьте відсортовані відходи до пунктів прийому. Якщо вони знаходяться недалеко від вашого будинку, можна зібратися родиною і піти туди пішки, але набагато зручніше буде скористатися автомобілем.

Боротися з проблемою надмірного накопичення сміття варто з самого моменту використання певної продукції. Ось деякі кроки, які варто зробити кожному на шляху до глобальних змін.

6. Переходьте до усвідомленого споживання – не купуйте те, що насправді вам не потрібно, чи потрібно на дуже короткий час. Часто ми неправильно розраховуємо кількість продуктів, що необхідна для святкового столу, тож залишки їжі доводиться викидати. Також ми «ведемося» на всілякі сейли, «чорні п’ятниці», розпродажі перед тими ж святами, але не замислюємося, що в нашої країни немає потужностей, аби переробити гарну кофтинку чи сукню, яку за інших умов ви б і не купили.

7. Відмовляйтеся від усього одноразового: речей, упаковок, посуду, пакетів. Одноразовий посуд не переробляється – це надто витратно, тож навіть у європейських країнах за це не беруться. Якщо до вас потрапляє який стаканчик, пластикова виделка, ложка чи судочок, у який вам насипали салат у супермаркеті, знайте: це стовідсотково поїде на полігон. Але завжди є альтернатива й одноразовий посуд можна «замінити» багаторазовим. «Колись ми так жили, і це були не найгірші часи. Наприклад, можна ходити зі своїми чашками, термокружками до кав’ярень, де продають coffee-to-go, і жодна з них не має права вам відмовити у придбанні. Тим паче, зараз пішла тенденція, що у деяких закладах коли ви купляєте каву із собою, вам можуть надати знижку», – розповідає Ольга.

Така ж сумна ситуація із поліетиленовими пакетами у магазинах. Вони майже не підлягають переробці та розкладаються понад 500 років, тож створюють проблеми для екології. Замість пакетів є різноманітні еко-сумки різного кольору, якості, розміру вартістю від 50 до 200 грн. «У одній зі шкіл,в яких ми працюємо, я попросила дітей підрахувати, приблизно скільки їхні батьки витрачають на придбання поліетиленових пакетів у рік. Виявилося, що у одної з родин на це пішло 3400 грн. Це гроші, витрачені на абсолютно безкорисну одноразову продукцію. Невже нам у наших умовах немає куди витратити цю суму?» – дивується Ольга. Використання багаторазової продукції – велика економія та величезний внесок у збереження навколишнього середовища

Отже, якщо ви наважилися зробити цей крок, йдіть до кінця. Спочатку буде складно, незручно, вам захочеться відмовитися від цієї прекрасної ідеї, але все це тимчасове. Пам’ятайте: безпечне майбутнє вашої родини не варте хвилинних лінощів зараз.

Текст: Дана Мітанова

Залишити коментар