Четвер, 24 травня

У клубку подій політичного 2017 року переплелося багато і прикрого, й обнадійливого. Війна, корупція, конфлікти впливають гнітюче на українців, затьмарюючи приємні моменти. Та й чи відбулися впродовж року якісь позитивні зміни? Безумовно, вони були. Щоправда, практично у кожній перемозі віднаходять зраду, тому нерідко одна й та ж подія сприймається по-різному. Отже, основні досягнення року такі.

1) Безвіз із ЄС

За кілька років після Революції гідності безвізовий режим із Євросоюзом сприймався як міраж на кшталт обіцянок Микити Хрущова побудувати комунізм до 1980 року чи Михайла Горбачова забезпечити кожну радянську сім’ю окремим житлом до 2000 року. Мовляв, ніхто нас у тій Європі не чекає! І дійсно, дати набуття чинності безвізу відсовувалися все далі. Ситуація нагадувала прив’язану мотузкою морквину, що метлялася перед мордою голодного віслюка.

Утім, півроку тому (11 червня 2017-го) українці все ж таки отримали такий бажаний безвізовий режим з ЄС. І нововведення виявилося не пустою декларацією – враз свої кордони відкрили 30 держав. Щоправда, при перетині кордону з країнами ЄС візи не потрібні лише при наявності біометричного паспорта. Українці кинулися оформляти цей документ. Виникли черги, блокувалася робота міграційних служб. Із часом ситуація покращилася, і нині чимало людей задоволені обслуговуванням у ЦНАПах (центрах надання адмінпослуг). Близько 3 млн українців отримали біометричні паспорти, чимало з них вже скористалися можливістю побувати за кордоном.

Переговори щодо безвізу та спрощення візового режиму, за запевненнями міністра закордонних справ Павла Клімкіна, ведуться з понад 20 державами. За рік-другий українцям обіцяно без віз відвідувати близько сотні країн. Падіння «залізної завіси», навіть попри нинішні скромні можливості більшості співгромадян відвідувати закордон, – перемога безумовна.

2) Санкції проти РФ

Ще одна важлива перемога, від якої тривалий час відгонило зрадою. Адже неодноразово наголошувалося, що на Заході втомилися від подій в Україні, економіки багатьох країн потерпають від збитків, тому санкції проти РФ якщо і не скасують, то послаблять чи суттєво обмежать. Утім, реалії виявилися іншими: західні партнери не зрадили українців.

Так, Рада ЄС продовжила економічні обмеження щодо Росії ще на півроку – до 31 липня 2018 року. А в США пішли далі, ухваливши відповідний закон щодо санкцій із РФ. Віднині навіть американський президент за бажання не зможе вплинути на стан справ. Закон ухвалив Конгрес і скасувати цей документ чи змінити його під силу тільки йому, що непросто буде зробити.

Американський держсекретар Рекс Тіллерсон заявив, що економічні санкції проти РФ не скасують, доки Росія не поверне Україні Крим і не виведе війська з Донбасу. Із листопада 2017-го проти енергетичної, оборонної та банківської галузей російської економіки запрацювали секторальні санкції, а з лютого 2018-го в силу вступлять персональні. Постраждають рахунки багатьох наближених до Путіна осіб. Болісно по росіянах санкції вдарять саме у 2018 році, якраз напередодні президентських виборів.

3) Старт важливих реформ

В Україні запустили низку реформ, без яких неможливо оздоровити нашу вкрай запущену економіку. Зміни, зокрема, торкнуться освітньої, медичної, пенсійної галузей. Реформам нарешті дали старт, однак результатів практично не видно. Вони не бувають терміновими, до того ж будь-які реформи доволі болісні. Як правило, у розмовах про важкий період змін у нас посилаються на досвід поляків.

У законі про освіту закладена низка позитивних змін. Наші стандарти намагатимуться наблизити до світового рівня. Діти з особливими потребами отримають можливість на загальних засадах здобувати освіту. А вчителям обіцяно суттєво підвищити зарплату.

Медична реформа покликана змінити підхід до лікування. За пропозицією Кабміну, планують запровадити принцип «гроші ходять за пацієнтом». Тобто людина сама обиратиме лікаря і медзаклад, а держава платитиме за реально надані послуги. Віднині фінансуватимуться не стіни лікарні, а власне лікування. За запевненнями фахівців, виграють і пацієнти, і медики.

Із впровадженням пенсійної реформи більше грошей отримали понад 10 млн осіб. Є задоволені – кожному п’ятому дісталося понад 1 тис. грн доплат. Утім, багато людей ображені, їм доплатили несуттєво. За межею реального покращення опинилися сільські пенсіонери. Колись їхня праця не оплачувалася грошима, і це суттєво вплинуло на коефіцієнт нарахувань осучаснених пенсій. Мінімальна ж пенсія за віком зросла менш ніж на півтори сотні гривень – до 1452 грн. Утім, в уряді заспокоюють незадоволених – зростання пенсій матиме постійний характер. Розмір виплат обіцяють переглядати залежно від зростання зарплати та інфляції.

4) Децентралізація триває

Злободенні претензії про те, що населені пункти потерпають від браку коштів, Київ дає мало грошей із держбюджету, а на місцях краще видно, ніж зі столиці, що та як слід робити, мають поступово відходити в минуле. Виходом із ситуації має стати самостійність місцевих громад через запровадження реформи місцевого самоврядування. Децентралізацію в уряді пафосно назвали «капітальним ремонтом країни».

Процес триває три роки. Уряд звітує про успіхи. Судячи з офіційних повідомлень, динаміка дійсно позитивна. На початок 2017 року було створено 366 об’єднаних територіальних громад (ОТГ). У квітні та жовтні цього року пройшли перші вибори ще у 248 ОТГ. А 24 грудня обрали місцевих лідерів у 51 об’єднаній громаді. Нині майже 6 млн людей проживають в ОТГ. Такі темпи міжмуніципальної консолідації визнають високими навіть міжнародні експерти.

За два останніх роки місцеві бюджети зросли практично вдвічі – до 170 млрд грн. Кошториси ОТГ збільшилися також майже вдвічі (до 6,3 млрд грн), але всього за рік. І якщо реальні зміни за цифрами побачити непросто, то про конкретні справи свідчать відремонтовані та збудовані цьогоріч ділянки доріг. Їх надзвичайно мало, темпи робіт дуже повільні, однак процес запущено. Про тотальну «нову якість життя» від децентралізації говорити рано. Недаремно стверджують, що курчат рахують восени, а до завершення «капремонту країни» ще далеко.

5) Новий Верховний Суд

Цьогоріч Україна отримала новий склад Верховного Суду (ВС), котрий уперше обирався на конкурсі. 27 липня Вища кваліфікаційна комісія суддів України затвердила рейтинг 320 кандидатів на посаду суддів ВС – переможцями конкурсу стали 120 осіб. Серед них не тільки судді, а й науковці та адвокати, чого досі не було. Щоправда, громадські активісти визнали недоброчесними близько трьох десятків суддів-переможців, тобто кожного четвертого.

29 вересня Вища рада правосуддя оголосила остаточний список кандидатів на посади суддів ВС. А 11 листопада президент Порошенко підписав указ про призначення 113 судів ВС. Судді склали присягу. Як зазначив глава держави, вони «матимуть шанс побудувати нову систему правосуддя, керуючись українськими законами та європейськими стандартами і цінностями». Наприкінці листопада ВС обрав головою Валентину Данішевську.

Склад Верховного Суду оновився на 95 %, порівняно з попереднім. За судовою реформою, він став вищим судом в Україні.

Текст: Віктор Цвіліховський

Залишити коментар