Понеділок, 23 квітня

2017 політичний рік видався непростим. Триває неоголошена війна на Донбасі, гинуть наші захисники. Стартувало кілька реформ, які покликані подолати економічні негаразди. Утім, їхні результати ще непомітні. Проте не все безнадійно. Чимало українців уже скористалися отриманим безвізом, зміцнюється армія, закордонні партнери продовжили санкції проти Росії. Позитивний результат має демонструвати передусім влада. Однак парламент, уряд і президент не завжди виправдовують сподівання суспільства. Тим часом корупційна іржа роз’їдає країну, а створені для її подолання органи здебільшого з’ясовують стосунки між собою. Рік, що минає, підсумовують для Opinion експерти та народні депутати.

  1. На яких перемогах і поразках 2017 року ви могли б наголосити?
  2. Президент, Кабмін, Верховна Рада: хто працював найплідніше?
  3. Наскільки була успішною боротьба з корупцією?

Валерій Карпунцов, народний депутат України:

1. «Це рік боротьби. Сказати, що рік створення величезної додаткової вартості, не можна, але позитивні риси бачу – і будівництво доріг, і створення підприємств. На перше місце поставив би безвіз. З одного боку, це гарно, а з другого – репродуктивна молодь скористалася цим, щоб виїхати за кордон. Незважаючи на критику влади, Євросоюз підтримав політику санкцій проти Росії. Дуже важливий за гібридної війни економічний тиск на агресора. Зростання армії – теж непогано. Вона стала високопрофесійною, контрактною».

2. «Президент, уряд, парламент. У нас, на жаль, парламент відіграє останню роль. Невдалий спікер не може організувати роботу, немає нормального регламенту. Вилучена глава закону про регламент, коаліцію, а це веде до спекуляцій. Немає багатьох актів, які укріпляли б демократію. Дуже багато законодавчого спаму. Проекти, які були б дійсно рушійними в економіці, навіть не розглядаються».

3. «Правоохоронні органи утримуються за гроші платників податків, і в них єдине завдання – боротьба зі злочинністю, а не один з одним. Професійна конкуренція – так, але виключно у кількості вироків, повернутих активів, викритих корупціонерів. Ми ухвалили максимально можливе жорстке і прогресивне законодавство з боротьби з корупцією. Це визнають усі країни Європи. Дивитися треба буде вже на наслідки. Але необхідна нормативна база є. І позитив є, тому що прозорість стала більшою – і декларації, і звітування необхідне. Це дисциплінує чиновника».

Ірина Верещук, президент Міжнародного центру Балтійсько-Чорноморських досліджень:

1. «Деколи здавалося, що ми на порозі нових катаклізмів. Особливо закінчення року було надзвичайно напруженим – суспільство опинилося на межі нової революції. Умовної революції. Це зумовило порядок денний на зовнішньополітичній арені. Проблеми, які ослабили нашу країну, з Польщею, заяви по Ізраїлю, прикра війна з Росією, коли ми досі не можемо в інформаційному просторі хоча б нав’язувати свої думки, не кажучи вже про початок наступу. Тільки обороняємося. Рік не приніс жодного переломного моменту у війні на Сході. Ми далеко позаду в усіх міжнародних рейтингах – корупція, смертність, бідність».

2. «Уряд був найефективнішим, хоча назвати ефектом 7-8 % довіри громадян складно. Він демонстрував роботу, хоча заслуговує на конструктивну критику. Президент брав на себе не притаманні йому функції. Намагався очолити реформаторські рухи, наприклад, децентралізацію. Парламент часто перетворювався на цирк і нівелював те завдання, яке він мав би виконувати у парламентсько-президентській республіці, – брати на себе зобов’язання з написання і впровадження законів. Перше місце Кабмін, друге – президент і лише третє – парламент».

3. «НАБУ – це один інструмент, є НАЗК – це другий інструмент, те, що будуть антикорупційні суди, – третій інструмент. Є інструменти, але їхньою метою має бути не кількість посаджених людей, а превенція. Щоб кожен, хто буде намагатися дати хабар чи вчинити іншу корупційну дію, розумів, що його чекає невідворотність покарання».

Віталій Бала, директор Агентства моделювання ситуацій:

1. «Головна помилка політиків – те, що вони живуть за законами мирного часу. Закони, на які вони посилаються, і навіть ті, які вони ухвалюють, не адекватні викликам, починаючи з війни і закінчуючи іншими речами. Я давно говорив, що слід ухвалити закон про антидержавну діяльність. І не виникало б проблем, коли якийсь канал закривається або громадський діяч чи політик затримується. Потрібен і новий закон про громадянство: нонсенс, коли Захарченко і Плотницький – досі громадяни України».

2. «Найбільш вдало працював, напевно, президент. Санкції проти Росії знову на півроку продовжила Рада Європи. Верховна Рада має найнижчий рівень довіри соціологів. Усі закони, які депутати назвали реформами й ухвалили, треба ще втілити в життя. Я би так розмістив їх – президент, уряд, Верховна Рада».

3. «Має бути антикорупційний суд. Його відсутність як мінімум дає підстави говорити про те, що нинішні суди не здатні ухвалювати рішення. Це одне. Друге – потрібна зміна Кримінально-процесуального кодексу. Тобто немає законодавчої бази й інструментів».

Євген Магда, директор Інституту світової політики:

1. «Те, що не відбулося дочасних парламентських і президентських виборів, скоріше, плюс, ніж мінус. Країні потрібна стабільність. Ситуація ж на Донбасі залишається стабільно важкою. З’явилася нова тема миротворців, але Росія не зацікавлена в тому, щоб врегулювати конфлікт і піти з Донбасу. Відбулися вибори в ОТГ, і триває процес передачі значної частини повноважень на місцях».

2. «Парламент приємно потішив, тому що дійсно була осінь реформ, хоча її достатньо скептично сприймали. Позитив дозволяє говорити про перспективи подальшого руху. Найбільші успіхи президента у сфері його повноважень, а це оборона і зовнішня політика, безвізовий режим і Угода про асоціацію з ЄС, зміцнення Збройних сил і спецслужб. Уряд. Я б не сказав, що він демонстрував вражаючі успіхи, але є певне економічне зростання, зуміли пережити блокаду Донбасу з початку 2017 року».

3. «Сам факт затримання і звільнення керівника Державної фіскальної служби достатньо показовий. І справи Миколи Мартиненка, колишнього народного депутата, Розенблата і Полякова теж були показовими. Хотів би застерегти від того, щоб боротьба з корупцією сприймалася виключно крізь призму сьогоденного успіху. Вона може бути лише системною і максимально послідовною».

Тарас Кремінь, народний депутат України:

1. «Для мене принципово важливе ухвалення закону про освіту, завдяки якому ми дали старт реформам. Заклали підвалини на наступні 12 років. Це і є стратегія побудови цивілізованого конкурентоспроможного освіченого суспільства».

2. «Усі намагалися працювати ефективно, але все ж таки величезний тон задавав парламент, незважаючи на різні “погодні” умови в сесійній залі. Особливо це було помітно, коли вирішувалися доленосні питання, які вплинули на старт нових реформ: медичної, пенсійної, освітньої, правоохоронної, судової. Інші гілки влади також допомагали. Оцінку співпраці мають дати люди».

3. «Парламент доклав зусиль для старту антикорупційних процесів у суспільстві, створивши відповідні органи. Питання в іншому: як скористатися цим інструментарієм? Реформа доволі вдала, а якість виконання поки що невідома. Не було публічного звіту перед парламентом ані голови НАБУ, ані керівників інших органів».

Текст: Віктор Цвіліховський

Залишити коментар