Четвер, 24 травня

Згідно з рішенням влади, відтепер на офіційному рівні українці відзначатимуть Різдво двічі – 25 грудня (за новим стилем) і 7 січня (за старим стилем). І допоки пересічні українці готують різдвяні й новорічні подарунки, чий широкий асортимент представлений у торговельних «точках», а власники й управлінці цих «точок» активно рекламують свою продукцію, церковні ієрархи та науковці дискутують, чи потрібні Україні «два Різдва».

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій після голосування відповідного закону наголосив: «Ми будуємо європейську державу, ми об’єднуємо українську націю, тому вважаю надзвичайно важливим і символічним відзначення Різдва Христового і запровадження вихідного (дня – прим. авт.) і 25 грудня, і 7 січня».

Загалом духівництво схвально оцінило рішення влади зробити офіційними вихідними основні християнські свята, враховуючи Різдво. Священики зазначають: відмовлятися від святкування Різдва 7 січня зарано, це може спричинити розкол у християнському середовищі України. Тож нинішнє рішення влади – оголосити вихідними днями і 25 грудня, і 7 січня – виглядає оптимальним. «Я не бачу необхідності відмовлятись від святкування Різдва за старим стилем, бо відсутня внутрішня церковна необхідність це робити», – зауважує єпископ Української православної церкви (Київський патріархат) Євстратій Зоря. Голова Інформаційного просвітницького відділу Української православної церкви (Московський патріархат) архієпископ Ірпінський Климент своєю чергою наголошує: «Двічі святкувати Різдво? Це схоже на діагноз для людини із роздвоєнням особистості. Христос народився один раз, а не двічі…»

З іншого боку, «на місцях» священнослужителі вважають: якщо людина святкує Різдво Христове 25 грудня, чому вона має в цей день працювати? А тепер віряни можуть святкувати Різдво і «у свій» день, кажуть священники. «Держава урівняла у правах вірян, які святкують Різдво Христове 25 грудня і 7 січня», – каже київський протоієрей Іван Тронько з Української православної церкви (Московський патріархат).

«Ми і раніше вітали наших братів і сестер-католиків з Різдвом Христовим 25 грудня, збирались і йшли до них у костел і там разом співали колядки. А вже 7 січня вони приходили до нашої церкви і вітали нас», – розповідає секретар Служби соціального служіння Всеукраїнської ради церков отець Сергій Дмитрієв. Він також є капеланом, має душпастирську роботу у зоні АТО – а там, за його словами, чим ближче до лінії розмежування, тим менше відчутні «розподіли» на православних різних конфесій. Капелан, греко-католик отець Микола Мединський додає: «На лінії вогню воїни виконують свій священний обов’язок – боронять Україну, на це їх благословляє Бог, який у нас один».

Не протиставляти святкування Різдва 25 грудня і 7 січня, а наповнити сенсом день 25 грудня радить ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості Георгій Коваленко: «В основі обох дат – святкування Різдва Христового, тобто в основі – сам Христос. Гадаю, що це гарний момент для того, щоб наповнити сенсом цей грудневий день. Це може бути днем різдвяної гостинності, бо в Україні нині мешкають багато людей з різних країн світу, а з другого боку, для українців 25 грудня – це щаслива нагода познайомитися з різдвяними традиціями інших народів й відкрити для себе світ».

Релігійна «декомунізація»

Андрій Парубій ухвалення закону про запровадження святкування Різдва 25 грудня пов’язав із «звільненням від московської ментальної окупації», а науковці взагалі пов’язали рішення українського парламенту із декомунізацією. Як пояснив журналістам голова відділу правового забезпечення Українського інституту національної пам’яті Сергій Рябенко, держава позбувається «радянського спадку» щодо календарних свят, включаючи і свята релігійні.

Тим не менше, радянська святкова традиція дотепер присутня в Україні: напередодні різдвяних і новорічних свят українці досі замовляють в івент-агенціях діда Мороза і Снігуроньку – притому, що дід Мороз став обов’язковим учасником дитячих театральних вистав 27 грудня 1937 року. «Діда Мороза тодішнім радянським дітям “подарував” Йосип Сталін, з часом його “авторство” забулось – і чимало людей не лише в Україні, а на всьому пострадянському просторі дотепер асоціюють Новий рік з Дідом Морозом», – каже дослідник історії України, публіцист Сергій Грабовський. Водночас, за його словами, вкрай повільно, але сталінський Дід Мороз «здає позиції» Святому Миколаю, який у ці грудневі дні крокує Європою і роздає подарунки слухняним дітям.

І в українських храмах різних конфесій збирають «миколаївські» подарунки для дітей-сиріт, дітей загиблих українських воїнів, для діток із родин переселенців та з сімей, де склалися важкі соціальні обставини. І ця традиція благодійництва відома в Україні віддавна, на її зміст не вплинули ані запроваджені за часів СРСР свята, ні проблеми, пов’язані з державотворенням України.

Текст: Богдана Костюк

Залишити коментар