Четвер, 24 травня

Незабаром українці вперше матимуть можливість офіційно святкувати Різдво за григоріанським календарем, 25 грудня. Відповідний закон Верховна Рада України ухвалила 16 листопада. При цьому 7 січня також залишається вихідним днем. У тексті документу також повідомляється про скасування вихідного дня 2 травня та перейменування 1 травня з «Дня трудящих» на «День праці». Opinion дізнався, що змусило народних депутатів офіційно ухвалити додатковий вихідний, чи святкуватимуть українці Різдво двічі, наскільки можливим є спільне святкування християн 25 грудня та як ставляться до закону представники інших релігій.

Як пояснили своє рішення народні обранці?

У тексті пояснювальної записки до проекту Закону Україні «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» щодо святкових і неробочих днів зазначається, що держава повинна не лише утримуватися від втручання в діяльність релігійних організацій та реалізацію громадянами права на свободу, думку, совісті та релігії, але й вживати активних заходів для забезпечення їхніх прав. Автори закону пояснюють, що рішення не є безпідставним, бо прийняте на основі перевірених статистичних даних.

«Згідно зі статистичними даними Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України (звіт про мережу церков і релігійних організацій в Україні станом на 01.01.2016 р.) близько 23172 діючих релігійних православних, греко-католицьких і деяких інших християнських громад відзначають Різдво Христове 7 січня за юліанським календарем. Водночас на сьогодні в Україні нараховується близько 11000 релігійних католицьких і протестантських громад, що складає близько 30 % від усіх релігійних організацій України, які святкують Різдво Христове за григоріанським календарем, тобто 25 грудня. Таким чином, значна кількість вірян України відзначає це релігійне свято в інший день, ніж визначений на законодавчому рівні як вихідний день. Крім цього, загалом у світі більшість християнських церков відзначає Різдво Христове саме 25 грудня. Для багатьох українців така дата також є прийнятною з огляду на оптимізацію святкування релігійного свята Різдва Христового, що супроводжується постом, та світського – Нового року.

Враховуючи зазначене, необхідно забезпечити права значної частини населення України на святкування Різдва Христового того дня, який відповідає їхнім релігійним та світоглядним переконанням, і долучити цей день до числа офіційних святкових днів України», – повідомляється у документі.

Чи слід це вважати останніми змінами у датах українських свят?

Перша заступниця голови Верховної Ради України Ірина Геращенко переконана, що скасуванню вихідного дня має підлягати не лише 2 травня, але й 8 березня. Також депутатка повідомила про підтримку ідеї свого колеги Ігоря Гриніва стосовно скасування норми щодо перенесення святкових днів з вихідних на понеділок.

«Вважаю, що маємо ще скасувати як вихідний 8 березня, це День міжнародної солідарності жінок, і він має бути Днем нашої солідарності, а не “днем гвоздік”. Також повністю підтримую позицію Ігоря Гриніва про необхідність скасування норми щодо перенесення святкових днів з вихідних на понеділок. Воююча країна зі слабкою економікою не може собі дозволити розкіш 100 днів з 365 гуляти», – переконана Ірина Геращенко.

Відтепер святкуємо двічі?

Ухвала закону багатьма була сприйнята як повідомлення про те, що відтепер українці святкуватимуть одразу двічі. Священик Української автокефальної православної церкви Іоан Кузь розповів Opinion, що насправді нічого не зміниться, додається лише офіційний вихідний для тих, хто завжди святкував 25 грудня. Разом з тим священник додав, що на початку ХХ століття теж було одразу два вихідних дні.

«Я не вважаю, що Різдво святкуватимуть двічі. Той, хто святкує 7 січня, святкуватиме далі саме так (це більшість християн в Україні). Той, хто святкує 25 грудня (це здебільшого християни західного обряду), матиме вихідний день. Українська церква завжди святкувала Різдво за юліанським календарем, це, відповідно, теж 25 грудня. Раніше і світське життя велося за юліанським календарем. А коли григоріанський календар було зроблено загальнообов’язковим для вжитку, тоді виникла розбіжність у даті святкування. Для християн західного обряду, напевно, це важливо, що вони матимуть вихідний, коли вони святкують Різдво. До речі, на початку ХХ століття теж було два вихідних: 25 грудня і 7 січня», – вважає Іоан Кузь.

Чи вийде зробити одне спільне Різдво?

Доволі популярною є також думка про те, що з часом Різдво святкуватиметься виключно 25 грудня, ніби влада в такий спосіб вирішила зробити одне спільне свято. Глава і Отець Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав натомість впевнений, що зробити одне Різдво доволі непросто. На його думку, подібні рішення залежать не від дати святкування, а від самих людей: якщо представники церков відчують, що питання зміни календаря не буде причиною розділу, а, навпаки, буде єднати, тоді вже справді можливо буде казати про спільне Різдво.

«Не можна просто зробити одне спільне Різдво. Бо це є така делікатна справа, котра пов’язана зі зміною календаря. Змінюючи дату святкування Різдва, ми змінюємо весь календар, інші так звані нерухомі свята. У зв’язку з цією новою можливістю, наданою Верховною Радою, ми поки не бачимо можливості зміни календаря. Ми будемо святкувати разом з іншими православними братами Різдво 7 січня. Тобто 25 грудня, але за юліанським календарем. Я думаю, що ми мусимо усі рухатися в напрямку до єднання, єднання усіх християн. І ось питання спільного святкування Різдва чи Пасхи є певним символічним питанням, наскільки християни цілого світу сьогодні об’єднані. Очевидно, ми бачимо, що до тої єдності нам ще довго прямувати, треба працювати, треба її прагнути. Моє особисте бажання – щоб ми все ж таки святкували разом і Різдво, і Пасху. І, можливо, жили спільним духовним ритмом літургійного року, незалежно від того, до якої обрядової традиції ми належимо. Ми вітали це рішення Верховної Ради, яке надало можливість багатьом християнам України, які святкують Різдво 25 грудня, його святкувати як дарований державою вихідний день.

Багато є протестантських спільнот, які святкують в цей день Різдво, наші брати римо-католицької церкви. Я думаю, що вони повинні почувати себе комфортно в українській державі. Тому немає двох святкувань Різдва, лише дві дати. Ми будемо святкувати 7 січня разом із православними братами, але, думаю, що ця дискусія є суспільною і дуже потрібною. Бо це не залежить від ієрархії, коли ми будемо разом святкувати. Це насамперед залежить від людей. Якщо ми відчуємо, що питання зміни календаря не буде розділяти людей, а, навпаки, буде об’єднувати, буде конструктивним рухом, який буде єднати все те, що є добре та корисне, та підсилювати його, очевидно, що завдяки цьому руху знизу ми зможемо ввійти до такого вже видимого святкування разом. У той день, котрий, скажім, найкраще буде нам підходити. Так що молімося, працюймо, я вірю в те, що християни будуть єдиними, вірю в те, що Різдво і Пасху ми будемо разом святкувати, але над цим треба серйозно працювати», – зазначив Блаженніший Святослав у програмі «Відкрита Церква» «Живого телебачення».

Як щодо представників інших релігій?

Попри те що влада вирішила задовольнити потреби християн, головні свята інших релігій залишаються поза увагою. Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саїд Ісмагілов підтримав рішення нардепів визнати 25 грудня вихідним, однак зауважив, що, якщо бути послідовними та справедливими, то головне свято мусульман – Курбан-Байрам – також можна зробити вихідним днем. Зокрема Саїд Ісмагілов аргументує свої погляди 35-ю статтею Конституції, яка передбачає, що «жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова». Тобто жодна з релігій не має переваг над іншими.

«Передусім зауважу, що цього разу я повністю згодний з рішенням Верховної Ради, тому що: “Держава … бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству”. (Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації”, ст. 6).

Якщо світська за Конституцією держава поважає традиції релігійних організацій, то це справедливо, демократично і відповідає рівню української релігійності (а вірянами в нашій державі себе вважають більше половини населення). Якщо православні християни святкують Різдво за своїм церковним календарем і це є загальнодержавним вихідним днем, то чому християни-католики не мали такого ж права? Тому повністю справедливе рішення, я так вважаю.

Але в Україні ще є інші релігії, зокрема мусульманство. Якщо бути послідовними і справедливими, то головне свято мусульман – Курбан-Байрам – також можна зробити вихідним днем. Ви можете бути незадоволеними цим побажанням мусульман, але хоч ми і є меншістю, проте ми живемо в світській країні, де в 35-й статті Конституції України сказано: “Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова”. Тобто жодна релігія за Конституцією не може мати переваг над іншими релігіями. І, відповідно, мусульмани хочуть, щоб і наше головне свято стало загальнодержавним вихідним днем.
Опоненти цієї ідеї кажуть, що кожен мусульманин має право взяти вихідний день у роботодавця на святкування свого релігійного свята. Але насправді це не так легко реалізувати. Ну, наприклад, якщо на мусульманське свято буде призначено або ЗНО, або іспит в університеті, або захист дисертації, або перевірка органів контролю, або ще щось, через що людина постане перед питанням: “Виконати свою духовну потребу чи не втратити роботу / навчання / посаду тощо?” Значно легше, коли релігійне свято є загальнонаціональним вихідним днем, і точно ніхто не призначить іспити або перевірки на цей день.

Також опоненти кажуть, що в мусульман свята щороку припадають на різні числа, і Курбан-Байрам не є чітко фіксованою датою у григоріанському календарі. Але давайте подивимось на те, як Кабмін інформує про вихідні дні на травневі свята. Майже кожного року населення інформується, яким буде порядок вихідних днів, і які дні будуть робочими, а які – вихідними. Тож так само можна інформувати і про вихідний день на мусульманське свято, що кожного року зміщується на 10 днів назад, адже місячний календар на 10 діб коротший за сонячний. Тобто великої проблеми немає», – підсумував Саїд Ісмагілов.

Текст: Дмитро Журавель

4 комментария

  1. У мінкультури Польщі В’ятровича назвали «безвідповідальною людиною з нав’язливими антипольськими ідеями»
    У Польщі кажуть, що діалог з Україною не вдається винести на урядовий рівень
    Україна довірила вести історичний діалог з Варшавою інституту, який очолює «безвідповідальна людина з нав’язливими антипольськими ідеями» — Володимиру В’ятровичу. Про це сказав заступник міністра культури Польщі Ярослав Селін, повідомляє dziennik.pl.
    В ефірі польського телебачення Селін коментував звинувачення на адресу міністра культури і віце-прем’єра Польщі Петра Глінскі, який під час недавнього візиту в Україну «не наважився» запалити свічки на могилах жертв УПА».
    Селін зауважив, що головною метою візиту міністра було спонукати українських партнерів винести історичний діалог на урядовий рівень. Втім, за його словами, зробити цього не вдалося.
    «У нас так є, а в Україні, на жаль, це не так … Дивно, чому українська держава таке важливе питання доручила неурядовій організації, українському аналогу IPN (Інститут національної пам’яті), яку до того ж очолює людина, на мій погляд, безвідповідальний у своєму ставленні до Польщі, часто з антипольськими нав’язливими ідеями», — сказав Селін.
    Заступник польського міністра культури додав, що у відносинах з Україною «необхідно терпіння».
    «Історичні відносини дуже складні, але ми повинні пам’ятати причину такого стану», — додав він.
    Раніше очільник міністерства закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський розкритикував підходи України до пошуку історичного порозуміння із Варшавою.
    https://glavcom.ua/news/u-minkulturi-polshchi-vyatrovicha-nazvali-bezvidpovidalnoyu-lyudinoyu-z-navyazlivimi-antipolskimi-ideyami-449533.html?utm_source=traqli&utm_medium=email&utm_campaign=traqli
    Почему Вятрович защищает «мундиры СС»?
    http://ivasi.news/ivasi-top/pochemu-vyatrovich-zashhishhaet-mundiryi-ss-foto/

    • Я звісно вибачаюсь, але сайти на які ви постите посилання відверто стрьомні. Вибачте, але то не джерела інформації якій можна вірити. Дякую

  2. Я звісно вибачаюсь, але сайти на які ви постите посилання відверто стрьомні. Вибачте, але то не джерела інформації якій можна вірити. Дякую

  3. От щодо того що інші релігії мають бути почутими — плюсую повністю. Хоча і сам не належу до жодної. а так маємо плюс один вихідний взимку. думаю напередодні свят це тільки позитивно

Залишити коментар