Середа, 20 червня

Оптимістичні заяви урядовців про суттєве підвищення рівня оплати праці не до кінця відображають реальну ситуацію.

Коли за підсумками 9 місяців цього року Держстат відрапортував про зростання рівня середньої зарплати в державі порівняно з минулим роком на 17,3 %, скептики знайшли цьому просте пояснення. Мовляв, досягти середнього показника на рівні 7 351 грн вдалося завдяки підняттю «мінімалки» на початку року. Отже, людям просто почали платити в конвертах менше, аніж раніше, тому й офіційна статистика формально покращилася. Але влада знайшла чим відповісти.

Днями прес-служба Кабінету міністрів повідомила, що з початку року зросла кількість українців, які отримують зарплату більшу за мінімальну. «Ще у грудні минулого року питома вага людей, яким було нараховано зарплати менше, аніж 3200 грн, становила понад 40 %, нині це тільки 20 %», – стверджують в уряді. За даними Кабміну, з початку року на 24,3 % збільшилася кількість людей, які отримують зарплати понад 10 тис. грн. А кількість зареєстрованих безробітних із вересеня 2016 року до вересня 2017 року скоротилася на 11,3 %. Але чи влада не перебільшує своїх досягнень? Чи справді в країні зростає добробут населення?

У когось 11 тисяч, у когось – 3

Коли обговорюють середній рівень зарплат в експертних колах, то полюбляють згадувати «бородатий» анекдот про середню температуру по палаті: «Яка середня температура хворих у лікарні? – 36,6 °С, враховуючи гнійне відділення і морг!». Тобто у когось може бути 40 °C, хтось лежить у морзі при температурі холодильника, а середня температура виходить цілком нормальною. Аналогічно і з оплатою праці.

Отож, якщо ваша особиста зарплатня «не дотягує» до середньої, не дивуйтеся. Чимало залежить від регіону країни та від сфери працевлаштування. Так, за даними Держстату, на неокупованій частині Донеччини працівникам платили в середньому 8 068 грн. Далі в рейтингу йдуть Київська (7 274 грн), Дніпропетровська (7 182 грн) та Запорізька (7 002 грн) області. А от найменша середня зарплата – нижча, аніж 6 000 грн – у Чернігівській (5 793 грн), Тернопільській (5 765 грн) і Чернівецькій (5 731 грн) областях. У решті областей вона склала від 6 до 7 тис. грн.

Що ж стосується окремих професій, то найбільше в Україні отримують люди, які працюють у сфері авіації – 30 тис. грн. Фахівці фінансового та страхового сектору мають у середньому 12 тис. грн, а ті, хто працюють у телекомунікаційній сфері, – 11 тис. грн. Найменша зарплата у працівників пошти та кур’єрів – 3,6 тис. грн.

Але в будь-якому разі хоч зарплати різняться, тенденція до їхнього підвищення справді є. Однією із причин зростання рівня оплати праці є стабілізація економіки. Нещодавно Національний банк України покращив прогноз зростання ВВП: у цьому році – до 2,2 %, а на наступний рік – до 3-3,2 %.

Не заплатите більше – поїду до Польщі

Також на рівень оплати праці вплинуло запровадження безвізового режиму з Євросоюзом. Хоч формально «безвіз» і не дає права на працевлаштування, він відкриває можливості для того, щоб як мінімум домовитися з роботодавцем за кордоном. А вже потім підготувати документи на отримання робочої візи. Крім того, деякі країни максимально спрощують процес працевлаштування українців.

Наприклад, Польща цього року прийняла зміни до законодавства, які передбачають, що «безвізові» українці в цій країні мають право легально просити в держави про дозвіл на працю або про так зване «освідчення» – декларацію про намір працевлаштування іноземця. Тобто спочатку можна заїхати в країну, знайти роботодавця, а вже потім оформляти документи про дозвіл на роботу.

На такі кроки наша сусідка йде, тому що їй бракує робочих рук. Самі поляки схильні виїжджати до більш заможних країн Євросоюзу в пошуках високих зарплат. Так, за даними Союзу міжнародних дорожніх перевізників, у Польщі бракує 50 тис. водіїв. І українці радо заповнюють цю нішу. Але для нашої держави це обернулося тим, що в західних областях водіїв уже складно знайти і для роботи у сфері громадського транспорту, і для приватних підприємств. Та не Польщею єдиною. Цього року й Чехія вдвічі збільшила квоту на працівників з України – до 8 тис. на рік.

Очевидно: тенденція до відтоку робітників за кордон може лише посилитися. Адже навіть досі ще далеко не всі встигли виготовити біометричні паспорти та підшукати місце роботи за кордоном.

Дефіциту робочої сили сприяє і поступове старіння населення: кількість людей, що виходять на пенсію, перевищує кількість тих, хто приходить їм на заміну, щороку приблизно на 100 тис. осіб. І хоча за даними Держстату, в Україні є 1,6 млн безробітних, фахівці кажуть, що за теперішніх умов роботу не можуть знайти або ті, хто не дуже її шукає, або ті, хто не готовий освоювати затребувані спеціальності.

Але чому ж коли, здавалося б, у країні ситуація суттєво покращується, чимало українців активно рвуться за кордон та продовжують скаржитися на життя?

Річ у тому, що паралельно з коригуванням зарплат усе дорожчає. Річне зростання споживчих цін в Україні з початку 2017 року досягло найвищого рівня серед країн Європи і СНД – 16,4 %. Про це йдеться в аналітиці групи компаній Forex Club. Цей показник удвічі більший від торішнього і, до речі, є найвищим серед країн Європи та СНД! Тобто, якщо від відсотка зростання зарплат відняти відсоток інфляції, виявиться, що реальне зростання зарплатні ледь відчутне. А коли ще згадати про постійне підвищення цін на комуналку та цьогорічне зменшення нормативів споживання з метою скоротити кількість тих, хто претендує на субсидію, картина виходить ще сумнішою. Врешті, мені складно уявити, як із теперішніми цінами виживають ті 20 % людей, які отримують «мінімалку».

Але чому ж вони тоді не шукають кращих умов роботи? Виявилося, що шукають! За даними свіжого опитування кадрового порталу HeadHunter, майже половина респондентів змінюють роботу в середньому раз на два-чотири роки. Причому основною причиною зміни роботи для 72 % українців є саме низька заробітна плата. Для значно меншої кількості опитаних причиною гримнути дверми були погані умови на робочому місці (17 %), бажання змінити сферу діяльності (10 %), скорочення штату (9 %) і незручне розташування офісу (9 %) (слід зазначити, що на питання про причину зміни місця роботи можна було дати кілька варіантів відповіді). Тільки іронія долі полягає в тому, що далеко не завжди і на новій роботі працівники де-факто отримують той рівень оплати праці, який їм обіцяли спочатку. Проте останні тенденції в країні таки дають усі підстави для оптимізму. Хоча й помірного. Хочеться вірити, що зростання зарплат продовжиться та в найближчі місяці таки відчутно «пережене» інфляцію.

Текст: Наталія Лепчинська

Залишити коментар