Четвер, 24 травня

Володимир Усов, засновник компаній Gutenbergz та KWAMBIO, поговорив з Opinion про проект Pidruchnyk.ua, над яким його команда працювала впродовж останніх трьох років. Він розповів про успіхи та складнощі процесу й поділився своїми думками з приводу того, що чекає на систему освіти України в майбутньому.

Привіт, Вова! Скажи, окрім бороди, яка тобі, до речі, дуже личить, що нового та цікавого у вас сталося? Нещодавно я бачив твій пост у Facebook, він привернув до себе багато уваги, адже ти досить давно нічого туди не писав.

Так, якось не вистачало часу на пости й соціальну активність. Ми з командами Gutenbergz та KWAMBIO весь час приділили роботі над новими проектами. Зокрема, з Gutenbergz ми займалися запуском і просуванням освітньої платформи Pidruchnyk.ua, яку ми спочатку запустили в Одесі у тестовому режимі. Це сталося навесні 2016 року, ми вирішили розпочати з учнів сьомих класів. Через досить короткий час ми отримали позитивні відгуки від шкіл, батьків та, головне, від самих учнів. Ми вже підготували повномасштабний запуск платформи по всій Одесі для дітей з першого по одинадцятий класи. Зараз відбувається процес їхньої реєстрації в системі, майже половина всіх одеських школярів користуються нею. Ми плануємо закрити питання реєстрації вже до кінця цього року. Після цього перевіримо, як все працює, зберемо відгуки, можливо, треба буде внести якісь зміни, і, думаю, у 2018 році почнемо просувати платформу в інших містах України. Наша головна мета – стати національною платформою, яка міститиме не тільки електронні підручники, а стане чимось на кшталт операційної системи для шкіл – там можна буде отримати доступ до розкладу, щоденника чи залишити якісь повідомлення для батьків. Ми намагаємось усе зробити так, щоб навчальний процес став максимально простим, цікавим та ефективним.

Розкажи, як саме це працює? Наприклад, які підручники піддаються оцифруванню, чи є стандарт, якого ви дотримуєтеся у своїй роботі? Може, програма співпраці з Міністерством освіти?

Ми вирішили відійти від логіки завантаження підручників та купування їхніх електронних версій, а працюємо як сервіс підписки, щось типу Netflix, але для школярів. Ви реєструєтеся в системі, створюєте акаунт, вказуєте школу та клас, і на екрані відображаються всі підручники, необхідні для навчального процесу. Усі наші підручники ми взяли з офіційної навчальної програми, вони рекомендовані Міністерством освіти. У кожному регіоні різні школи іноді використовують різні підручники, тому ми також співпрацюємо з місцевими департаментами освіти для точної підготовки усіх необхідних матеріалів. Важливою перевагою є і те, що наша система не прив’язується до якогось конкретного прилада. Ваш акаунт може працювати на планшеті, з телефона чи ноутбука, з різних місць, вам також не потрібно тягати із собою купу підручників. Припустімо, зранку вдома ви працюєте з ноутбука, у маршрутці – з телефона, а ввечері у бабусі завершуєте роботу на її старенькому комп’ютері.

Чи існує мобільний застосунок для роботи з вашою платформою?

Pidruchnyk.ua – це продукт, що об’єднує і веб-сервіс, і застосунок, ви можете працювати в ньому з iPhone, Android, а також із сайту – онлайн або ж офлайн. Підручники можна завантажувати на ваш гаджет і потім працювати з ними без доступу до інтернету.

Вчора я продивлявся подібні проекти, що займаються оцифруванням та підготовкою електронних підручників і зрозумів, що нині це досить поширена практика. Скажи, чим ви відрізняєтеся від інших?

По-перше, ми не займаємося саме оцифруванням. Ми не скануємо підручники, а переводимо їх у свій власний формат, в який також можна інтегрувати 3D-моделі, аудіо- та відеофайли, робити опитування. Уся робота всередині цього формату реєструється нашою системою аналітики, завдяки чому батькам чи учню можна дивитися, скільки і з якими підручниками він займається, аналізувати цю інформацію під різними фільтрами. Також ми передаємо цю інформацію далі, до департаменту аналітики та вище, щоб там могли бачити загальну картину по місту чи по всій країні. Вперше стане можливим побачити, як працюють із підручниками в тих чи інших містах, корегувати майбутні навчальні програми, виходячи не з суб’єктивної думки якихось «суперекспертів», а покладаючись на реальні дані.

Чи зможуть ці дані, по-твоєму, дійсно вплинути на формування навчальних програм у майбутньому?

Дані – це інструмент, яким можна скористатися, а можна і проігнорувати. Я особисто вважаю, що зараз у Міністерстві працюють прогресивні, розумні люди, тому якщо в них з’явиться такий ресурс, чому б його не залучити?

Скажи, а як ти вважаєш, наскільки в принципі питання використання підручників є актуальним у сучасних школах? Адже зараз доволі часто практикують методи інтерактивного навчання, прискорені курси, майстер-класи…

Нині з’явилося дуже багато різних підходів до навчання, і всі вони цікаві. Я вважаю, що підручник у тому вигляді, в якому він є зараз, давно себе вичерпав, тому просто сканувати друковані видання, завантажувати їх у мережу, потім скачувати pdf – це повна фігня. А от робити підручники більш адекватними та співзвучними запитам нашого часу – це мені здається правильним. Теоретично від них можна повністю відмовитися, але я не чув про позитивні результати там, де намагалися це зробити. Це могло б спрацювати в молодших класах, де підручники не мають такої важливої функції. Для мене питання в тому, що їх треба модернізувати. Це хороший і зручний формат, тепер треба зробити його цікавим – інтерактивним, з якісним мультимедійним контентом. Він має допомагати, а не заважати. Це і є нашою головною метою – зробити процес навчання ефективним.

Ми ж зараз говоримо про муніципальні школи, так? А як бути з приватними?

Взагалі, приватні школи можуть попроситися до нас, і ми підключимо їх до нашої платформи. Ми почали працювати з муніципальними школами через те, що в них навчається більше учнів, у такий спосіб нам вдалося обкатати систему, знайти та виправити помилки значно скоріше.

А як ви збираєтеся просувати вашу ініціативу в провінції, у селах, де доступ до інтернету може бути ускладненим?

Це, до речі, завжди перше запитання, яке ставлять депутати: мовляв, у нас же бідна країна, немає інтернету, нам би краще туалети спочатку побудувати. Так-от, саме у провінції ситуація з підручниками гірша, ніж у великих містах, тому що там фізично не вистачає друкованих видань. Останні місця, куди доходять підручники, – якраз такі невеликі міста і села. Адже перші на черзі на замовлення – завжди мільйонники, а залишки вже розкидаються по всім іншим населеним пунктам. Плюс сам життєвий цикл підручників дуже довгий. Наприклад, у програмі вирішили змінити певний підручник, після цього його мають роздрукувати на всю країну, розповсюдити по всіх школах – весь процес може тривати декілька років. Натомість ситуація з електронними підручниками набагато приємніша – платформа дозволяє вносити правки та зміни в матеріал у той же день, коли їх підтверджує Міністерство освіти. Оновлення відбувається автоматично. І якраз у таких-от віддалених школах з’явиться можливість отримувати останні, найновіші підручники, а не займатися за старими, що вже не є актуальними. Якщо, припустімо, у вас є доступ хоч б до одного комп’ютера, десяти хвилин буде достатньо, щоб завантажити увесь архів.

Мабуть, ваша ініціатива не дуже сподобалася усіляким видавництвам навчальної літератури?

Знаєш, це не зовсім так. Багато хто зустрів наш проект із великим ентузіазмом. До того ж для багатьох таких компаній ми – це нове джерело прибутку, адже ми сплачуємо їм роялті та відрахування. Усі книжки представлені на нашій платформі за взаємовигідним домовленням із такими-от видавництвами. Можу зазначити, що розуміння необхідності змін присутнє й на найвищих ланках. У Міністерстві розуміють необхідність створення національного освітнього порталу. В регіонах місцеві органи влади також підтримують наш проект. Усі розуміють, що за цим майбутнє. Я також знаю, що деякі видавництва самі намагаються створювати подібні платформи на власних сайтах, додають певні інтерактивні рішення, мультимедійні файли до того, що надруковано в підручниках. У себе натомість ми намагаємося об’єднати весь цей масив інформації у щось зрозуміле і зручне. На цей момент в одеських школах користуються більш ніж 500 підручників 20 різних видавництв. Не вийде просто взяти одне видавництво, а інших проігнорувати. Ми беремо все, що зазначено в навчальній програмі. Може існувати декілька математик, фізик, біологій. Кожна школа обирає те, що їй найбільше підходить із програми. У вересні в нас вже були готові 300 підручників. Я думаю, що до кінця року ми зробимо доступними 90 % усіх видань.

Чи ви замислювалися над створенням власних підручників?

Із початку свого існування Gutenbergz створював авторські проекти, що були художніми, але якщо тепер ми почнемо робити власні підручники, це забере дуже багато часу, тому ми вирішили спочатку змінити сам підхід до навчання, а також до адміністрування самого процесу. Далі, я думаю, з’являться компанії та видавництва, що створюватимуть контент, співзвучний ХХІ століттю.

Якою є специфіка розробки дизайну для таких проектів? З якими складнощами ви зіткнулися у процесі його розробки?

Ми ніколи не використовуємо логіку аналогових систем, як ті, що створюють pdf-файли, що відповідають оригіналам посторінково. Оскільки наш проект кросплатформений, на екранах різних розмірів міститиметься  різна кількість інформації. Саме поняття сторінки зникає. В розробці ми прив’язуємося до суті, змісту – до параграфів і тем. У цьому, звісно, є певні незручності для вчителів, що звикли десятиріччями давати завдання по типу – сторінка 33, 36 тощо. У нашому випадку їм необхідно давати завдання за змістом. Усі процеси переходу до нового формату потребують часу, але ж хтось має розпочати це запроваджувати.

А як же бути з бажанням дітей малювати у підручниках? Чи це в минулому?

Взагалі-то малювати можна, адже наш формат дозволяє працювати в класі на інтерактивних дошках. Нині немає необхідності в цих ідіотських фразах на кшталт «опустили голови в підручники і пишемо», якщо в класі є інтерактивна дошка. Підручник дуже просто завантажується туди, всі підіймають голови, дивляться на дошку, на вчителя і один на одного, і все необхідне видно на великому екрані. Інтерактивні дошки дозволяють наносити різноманітні знаки на матеріал, тому ми передбачили можливість внесення правок і відповідей на завдання. Отже, учні фактично малюють у підручниках.

Ти казав, що ви вже отримали позитивний фідбек зі сторони самих школярів. Розкажи, як впливає перехід від п’яти різних підручників до одного цільного джерела інформації?

Це їм подобається, адже вони і так цим користуються. Всі вони й так завантажують незручні pdf-и до своїх гаджетів. А якщо, як у нашому випадку, це зроблено якісно і з цим комфортно працювати, то зрозуміло, що оберуть вони останнє. Тут підійде зразок з iTunes і Spotify – після того, як з’явилися зручні онлайн-сервіси, люди стали менше скачувати піратської музики. Саме це ми мали на меті, коли створювали наш проект – простий і зручний онлайн- і офлайн-інструмент для навчання. Це дуже подобається батькам, адже в системі батьківського контролю вони мають можливість побачити, як займаються їх діти. Плюс зникає необхідність купувати декілька наборів підручників для зберігання у бабусь, вдома і в школі – це дозволяє добре зекономити. У нашому випадку вам достатньо лише зареєструватися і мати доступ до інтернету.

А як у такому разі змінюються процеси контролю навчання та атестації учнів?

Ми вирішили застосовувати різні аспекти інтерактивності в навчальному процесі поступово і поки не поспішати з цим питанням. Я знаю, що в минулому були спроби змінити все й одразу, а від цього, навпаки, відбувається розрив усіх шаблонів у школах, і як наслідок ніхто цим не користується. Ми обрали електронні підручники як основу і стартовий майданчик для того, щоб усі школярі були зареєстровані і завантажили наш застосунок, звикли до системи. Те ж саме стосується і вчителів: поступово додаючи функціонал, нам вдасться перевести навчання повністю в цифрові межі. З 2018 року ми плануємо ввести електронні розклад і щоденник, але поки що без оцінок і контролю присутності.

А як діти, що роками навчалися за паперовими підручниками, реагують на перехід до цифрової моделі навчання?

Ми не заміняємо і не нав’язуємо нашу модель. Якщо дитина або її сім’я за певними, наприклад, релігійними принципами, не хочуть користуватися електронними підручниками, вони все ще можуть працювати із друкованими. Теоретично держава має забезпечити усіх учнів необхідною кількістю підручників. Перехід до цієї моделі має статися виключно добровільно після того, як люди оцінять більшу ефективність такого метода роботи. Нашим пілотним проектом стали сьомі класи одеських шкіл через те, що в них найбільше не вистачало підручників, і необхідно було якось швидко вирішувати це питання. Але вже з 1 вересня є доступ до всіх підручників з першого по одинадцятий клас. Надалі ми плануємо створення електронної школи, в якій учні мали б доступ до всіх підручників і джерел інформації, що в них використані, таким як історичні документи і твори мистецтва.

Але чи не здається тобі, що таке «спрощене» навчання вплине на засвоєння матеріалу? Адже тепер зникає необхідність іти в бібліотеку, шукати книжки й годинами писати реферат від руки.

Я думаю, що це взагалі глобальне питання, оскільки прискорюється ритм життя і споживання контенту змінюється. Сьогодні перевага за малими і короткими формами. Я впевнений, що підручники майбутнього мають відповідати таким запитам і містити в собі більше інформації в мультимедійному та інтерактивному форматах.

А де зберігаються такі обсяги інформації? Які сервери ви використовуєте? І як захищаєте дані на них?

Сервери знаходяться в Україні. Для проекту з підручниками нам не потрібні великі потужності, тому ми скористалися послугами рядових українських компаній, що забезпечує нам високу швидкість з’єднання і завантаження.

Всі підручники на цих серверах зберігаються в нашому захищеному форматі, який досить складно розкрити для того, щоб навмисно змінити контент.

А як бути з користувачами, що надають перевагу навчанню вдома? Чи є в них можливість отримати доступ до ваших підручників?

Звісно, є  – для цього їм просто потрібно зв’язатися з нашою службою підтримки за телефоном, зазначеним на сайті, і оператор допоможе отримати доступ до системи і розібратися в ній. Також ми регулярно проводимо семінари і майстер-класи спільно з керівництвом шкіл у різних районах.

Чи плануєте ви надалі співпрацювати з університетами, впроваджувати інновації у вищій школі?

Так, у нас є такі плани. Модель із підпискою в університеті вирішила б багато проблем, адже там є велика кількість методичних матеріалів, і було б дуже зручно, якби вони всі були прив’язані до одного акаунта. Припустімо, ви зазначили свій факультет і курс та бачите на екрані всі методичні матеріали, які вам потрібні. Увесь цей дрібний бізнес, збудований на копіюванні та передруці таких матеріалів, втратить свою цінність. Через певний час люди звикнуть і оцінять простоту та зручність, що ми їм пропонуємо.

Розмовляв Саша Населенко

Фото: Саша Населенко

Залишити коментар