Середа, 20 червня

Новий закон № 1581-д про житлово-комунальні послуги, який днями ухвалили парламентарі, містить цілу низку новацій. І за значну частину з них доведеться платити із власної кишені. Opinion проаналізував, що та як змінили народні депутати.

Пеня й абонплата

Закон передбачає введення абонплати за гарячу, холодну воду та опалення. За рахунок неї мають ремонтувати теплові та водопостачальні мережі. Зважаючи на те, що тепер витрати на ремонт цих мереж включені у тариф, вартість куба води й гігакалорії тепла зменшиться на величину абонплати. Розмір абонплати має розрахувати уряд протягом півроку після того, як закон набуде чинності.

Усе нібито й логічно. Але лише на перший погляд. Пригадуєте, як кілька місяців тому влада вже намагалася запровадити абонплату за газ і яке обурення суспільства викликала така ініціатива? Саме через народний спротив влада змушена була відмовитися від її запровадження. А тепер тишком-нишком «пропхали» абонплату за тепло і воду. Та ще й не зрозуміло, якого розміру вона буде й за якою методикою нараховуватиметься.

Уже очевидно, що навіть якщо людина користується водою мінімально, а подання тепла регулює, на розмір обов’язкового платежу вплинути вона не зможе. Ще частина українців взагалі не користуються гарячою водою або роблять це дуже епізодично, бо встановили бойлер. І зробили вони це не тому, що багаті, а тому що часто вода лише називається гарячою, час від часу вона зникає, а так звані профілактичні ремонтні роботи можуть затягнутися на місяць. Та абонплату доведеться платити всім.

Крім того, на добросовісність надавачів комунальних послуг сподіватися марно. Хто гарантуватиме, що обов’язковий платіж справді використають на ремонт мереж, а з крану й далі не тектиме руда від іржі вода, бо труби не змінювали десятиліттями? А на ринку постачальників комунальних послуг і далі монополія. Тому вибору не матимемо, а платити більше доведеться.

Також парламентарі повернули скасовану в 1996 році норму про стягнення пені. Причина очевидна: за даними Державної служби статистики, загальна сума заборгованості за «комуналку» становить понад 23 млрд грн. А оскільки влада зробила все, щоб зменшити кількість отримувачів субсидій, зокрема знизивши нормативи споживання комунальних послуг, ситуація лише погіршуватиметься. Причина очевидна: багатьом банально бракує грошей на оплату захмарної «комуналки».

Правда, норма про пеню вступає в силу з 2019 року. Та й відсоток невеликий – всього 0,01 % за день прострочення, або 3,65 % річних. При цьому пеня не може бути більша, аніж 100 % суми боргу. Порахуємо. Якщо ви заборгуєте, наприклад, 1000 грн на місяць, то додатково треба буде сплатити 3 грн. А якщо ігнорували, наприклад, сплату комуналки протягом року і борг «набіг» на 10 000 грн, то додатково потрібно викласти уже 365 грн.

Важливо згадати, що закон передбачає давно обіцяну монетизацію субсидій на надання житлово-комунальних послуг. Тобто споживач, який має субсидію, може отримувати гроші на оплату житлово-комунальних послуг, а не знижку на послугу. Порядок виплати таких субсидій так само має затвердити уряд.

Прощавайте, ЖЕКи?

Тепер керувати багатоквартирними будинками повинні так звані управителі. Таким управителем може бути компанія (юридична особа) або спеціаліст (фізична особа-підприємець), яка надає послуги з управління будинком на підставі договору із співвласниками цього будинку. Основна функція управителя – забезпечити належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб, належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території.

Простіше кажучи, управитель має виконувати ті ж функції, які раніше виконували ЖЕКи. Але й вони повністю не відімруть. Якщо споживачів все влаштовує, вони зможуть укласти договір й зі «старим» ЖЕКом. Також роль управителя може виконувати ОСББ – об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. У такому разі мешканці самі обирають, хто є головою такого об’єднання, хто – завгоспом, хто – бухгалтером, скільки двірників потрібно та яку зарплату їм призначати. Якщо ж мешканці будинку самі не оберуть собі управителя, його повинен призначити протягом трьох місяців місцевий орган виконавчої влади.

Закон встановлює, що вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін. Його розробники переконували, що в результаті квартплата не мала б надто зрости, адже між управителями буде конкуренція. Але це теоретично. На практиці вже очевидно, що в ОСББ квартплата зазвичай суттєво вища, аніж у ЖЕКах. Її підняття часто мотивують необхідністю провести серйозні ремонтні роботи, інфляцією тощо. Заради справедливості слід зазначити, що в результаті обіцяне зазвичай таки виконують. І, відповідно, будинки, якими керують ОСББ, і справді переважно в непоганому стані. Та в багатоповерхівках живуть люди різного достатку, і не всі можуть дозволити собі платити за новими розцінками.

А як же конкуренція? Буває, відомо, що в якомусь іншому будинку управитель (ОСББ) встановив меншу квартплату. І нібито й логічно попросити керувати його ще однією багатоповерхівкою. Та коли доходить до практики, гору беруть аргументи, що «свої» краще справляться з проблемами. Крім того, у ситуації коли буде загальна тенденція до зростання вартості управління будинком, не так легко стане знайти дешеву пропозицію. Відповідно, найімовірніше, впровадження новацій таки обернеться підвищенням квартплати.

Якщо президент підпише цей закон, то він набуде чинності з наступного дня після опублікування, проте введений в дію буде через шість місяців від цієї дати. Але за винятком норми про пеню, яку, як було зазначено вище, запровадять з початку 2019-го.

Текст: Наталія Лепчинська

Залишити коментар