Середа, 20 червня

За кілька днів в Україні мав би запрацювати ще один правоохоронний орган – Державне бюро розслідувань (ДБР). Його створення до 20 листопада 2017 року передбачає Кримінальний процесуальний кодекс України. Утім, правоохоронці, судді та міністри, які порушують чинне законодавство держави, можуть спати спокійно. Розслідувати кримінальні провадження проти них найближчим часом Бюро не буде, оскільки воно, попри чітко визначені терміни, досі не сформоване.

Ще в дев’яності й нульові роки були невдалі спроби створити Національне бюро розслідувань України. Справа зрушила з мертвої точки тільки у 2012 році з ухваленням нового Кримінального процесуального кодексу. Згідно з ним, незалежна структура ДБР – орган досудового розслідування, що має перебрати на себе слідчі функції органів прокуратури та частково СБУ.

Співбесіда і поліграф

Останнім часом в інформаційному просторі Державне бюро розслідувань згадується нечасто. Але це не означає, що процес його створення завис. Він просувається, хоч і з порушенням термінів. Так, нещодавно, 9 листопада, Конкурсна комісія вирішила провести повторні співбесіди із кандидатами на посади директора ДБР, його першого заступника та заступника, а також затвердила графік цих співбесід.

Довідка

Два роки тому (12 листопада 2015 року) Верховна Рада ухвалила Закон про Державне бюро розслідувань. За два місяці (14 січня 2016 року) президент його підписав, а ще за півтора місяця (1 березня 2016 року) документ набрав чинності. ДБР як урядовий орган створений постановою Кабміну 29 лютого 2016 року.

За інформацією «Урядового порталу», співбесіди тривали 13-14 листопада в будівлі Кабміну. Торік кандидатів, які подали документи на найвищі керівні посади Бюро, було кілька десятків, однак після тестування наприкінці минулого року їх залишилося 19. Серед них головний військовий прокурор України Анатолій Матіос.

Для кандидатів також передбачили психофізіологічні дослідження із застосуванням поліграфа. До речі, у законі йдеться про те, що поліграф проходитимуть усі працівники ДБР при вступі на службу, а також щорічно під час роботи. Ще рік тому на згаданому сайті комісія оприлюднила відомості про кандидатів на керівний склад ДБР. Ця інформація досі у відкритому доступі. Крім біографій кандидатів, можна ознайомитися і з їхніми деклараціями за 2015 рік.

Тривале зволікання

«Призначення директора та інших керівників ще не означатиме створення ДБР», – повідомив Opinion Олег Барна, голова підкомітету з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері запобігання і протидії корупції юридичними особами профільного Комітету Верховної Ради України. На його думку, потрібні певні зміни у законодавстві.

«Мають бути директор та інші співробітники, потрібно проводити конкурси з набору детективів, розподілити обов’язки, – пояснив народний депутат. – Усе це затягнеться як мінімум на три місяці. А за цей час фактично будуть паралізовані будь-які слідчі дії. Тому треба на законодавчому рівні порушити питання внесення правок щодо відстрочення передання повноважень від інших правоохоронних органів до ДБР. Тобто залишити за ними повноваження доти, доки повною мірою, відповідно до закону, не буде створено Державне бюро розслідувань».

Понад півтора року тому Вищий спеціалізований суд уже давав роз’яснення про те, що слідчі прокуратури продовжуватимуть здійснювати повноваження до початку реального функціонування ДБР.

Не сподівається на те, що Бюро розслідувань з’явиться у зазначені терміни й політичний експерт Олеся Яхно. Свій сумнів вона висловила в коментарі Opinion:

«Уже очевидно, що до 20 листопада не запрацює ДБР. Найкращий варіант – Бюро буде створене у 2018 році. Функції, які мали перейти до ДБР частково від Генпрокуратури і СБУ, скоріш за все, так і залишаться у цих відомствах».

«Навіть керівництво цього органу ще не обрано – фактично півтора року йде конкурс. Такого тривалого конкурсу ще не було, – розповів Opinion Олександр Банчук, експерт Центру політико-правових реформ. – І реальна причина, думаю, у тому, що пропрезидентська сила і «Народний фронт» не могли домовитися, кого вони бачать на чолі цього важливого органу. Якщо до кінця цього року оберуть директора, то щонайменше треба ще рік для створення ДБР. А якщо директора не буде обрано, то тоді цей процес треба запускати заново».

Борис Беспалий, політолог, народний депутат попередніх скликань, причину зволікань зі створенням нового правоохоронного органу вбачає у керівництві Генеральної прокуратури:

«Причина не політична. Чому на два роки все відтермінували? Думаю, прокуратура просто не хоче відпускати від себе досудове розслідування. Генпрокурор, людина з близького оточення гаранта Конституції, тримається за цю справу. Має місце гальмування. СБУ – теж впливова служба. Тому йде просто чиновницьке перетягування канату. Процес треба підштовхнути пресою, громадськістю, тому що це питання – створення ДБР – давно на часі».

Роль Конкурсної комісії

До складу Конкурсної комісії з відбору кандидатів на найвищі посади в Державне бюро розслідувань належать по три представники від президента, уряду та парламенту. Комісія організовує та проводить конкурс, але директора ДБР призначає президент за поданням прем’єр-міністра.

Попри те, що членами комісії мають бути особи винятково з бездоганною діловою репутацією, високими професійними та моральними якостями, порушувалося і питання щодо одіозних фігур у її складі. Можливо, що саме вони і є основним гальмом зволікань створення ДБР.

«На політичному рівні ніхто особливо й не поспішає зі створенням такого органу, розуміючи якими повноваженнями він може володіти, – переконана Олеся Яхно. – У складі комісії, яка має обрати керівника ДБР, є повноважні представники від різних гілок влади. Наприклад, у парламентський склад входив такий собі депутат Дейдей, проти якого ведеться слідство в рамках розслідування НАБУ. Повинні відбутися певні зміни в складі цієї комісії. Принаймні, там не має бути людей, які знаходяться під слідством. Тому що ці люди точно не будуть зацікавлені в тому, щоб якомога швидше створити ДБР».

Олександр Банчук вважає, що причина зволікання не в одіозних фігурах і не в тому, що хтось із членів комісії під слідством. За його словами, і Верховна Рада, і Кабмін делегували до її складу осіб без відповідної освіти.

«А закон визначає, що членами комісії можуть бути тільки особи, які мають вищу юридичну освіту, – пояснив експерт. – Чому це робили парламент і уряд? Чи свідомо, щоб зірвати конкурс на самому початку, чи просто не дочиталися цього закону? Але ті люди підривали легітимність комісії. Утім, необхідна кількість осіб із вищою юридичною освітою є. Тому комісія буде мінімальними силами продовжувати роботу і, сподіваюся, обере керівництво ДБР».

Карати антикорупціонерів

 Останніми роками в Україні з’явилося чимало антикорупційних органів – НАБУ, САП, НАЗК. Щоправда, корупціонерів навряд чи поменшало. Суспільству ж доноситься думка, що борців із такими зловживаннями недостатньо. Необхідний, наприклад, ще й антикорупційний суд. Утім, фахівці наголошують не лише на конкуренції між тими, хто бореться з корупцією, а й неминучими конфліктами між ними.

Як Державне бюро розслідувань співпрацюватиме з іншими силовими та антикорупційними органами? Адже воно займатиметься і впливовими порушниками закону, які самі очолюють боротьбу з корупцією.

Довідка

Державне бюро розслідувань виявлятиме, припинятиме, розкриватиме та розслідуватиме злочини, вчинені екс-президентами, членами уряду, вищим керівним складом держорганів, народними депутатами, керівниками НАБУ і САП, більшістю керівного й особового складу правоохоронних, податкових і митних органів. Крім тих випадків, які належать до підслідності НАБУ. Тероризм і організована злочинність також будуть у полі зору ДБР. Посадові особи Бюро мають право зберігати, носити та застосовувати вогнепальну зброю. Крім центрального апарату ДБР, передбачено сім територіальних управлінь. Гранична чисельність членів структури півтори тисячі осіб.

«Зарано говорити про конкуренцію, тому що цей орган ще не створений, – повідомила Олеся Яхно. – Але, очевидно, що він розслідуватиме зокрема й можливі порушення НАБУ. У цьому сенсі він стоїть понад усіма цими структурами і розслідуватиме ймовірні зловживання на найвищому рівні. А те, що є певна конкуренція між силовими антикорупційними органами, то це нормально. Хоча щодо ДБР чітко прописані функції, які не перетинаються з функціями НАБУ і НАЗК».

Держане бюро розслідувань позиціонується як незалежна структура. Водночас ДБР, як зазначено у Законі, центральний орган виконавчої влади. Чи не свідчить це про його підпорядкування уряду чи президенту, а значить, залежність від них?

«Палиця має два кінці, – переконаний Борис Беспалий. – Наприклад, МВС, з одного боку, в системі виконавчої влади, а з іншого, більш незалежного керівника, ніж Аваков, складно знайти в країні. А ось прокуратура ніби незалежна, не в системі виконавчої влади, а генпрокурори були здебільшого залежними, кишеньковими в президента. І нині такого маємо. Служби ж розслідувань мають бути технологічними, а не політичними структурами. І контроль над ними необхідний, тому що це ж не суд, зрештою».

ДБР – українське ФБР?

Наше Державне бюро розслідувань має бути на кшталт аналогу американського ФБР – федерального кримінального слідчого органу та контррозвідки. Така думка озвучувалася неодноразово. Чи так це насправді?

«Є певні елементи схожості, але більш схожий орган мають багато європейських країн – він створений для розслідування злочинів, вчинених правоохоронцями, – пояснив Олександр Банчук. – Бо у США Федеральне бюро розслідувань займається злочинами федерального значення. Наприклад, вбивства у кількох штатах, які не в змозі розслідувати поліція тільки одного штату.

А ДБР – фактично тільки контролер усіх державних службовців. Тобто, якщо будь-який депутат або правоохоронець вчиняє злочин, не пов’язаний із корупцією, скажімо, когось побили чи вчинили смертельне ДТП, то цей орган має розслідувати такі факти. І розслідування має бути об’єктивним».

За словами Бориса Беспалого, новоутворені правоохоронні структури ефективніші за старі. На початку роботи в їхніх співробітників наявні елементи взаємної недовіри, вони ще не обросли корупційними зв’язками, горять бажанням довести, що вони чогось варті.

«Думаю, на етапі формування ДБР не треба брати туди людей готовими підрозділами і напрацьованими командами, – запевнив політолог. – У цьому великі корупційні ризики. Оскільки вже сформовані команди принесуть дискредитовані методи роботи, і від того нічого не зміниться».

Текст: Віктор Цвіліховський

Залишити коментар