Середа, 20 червня

Депутати зібралися зобов’язати ставити на облік та чипувати домашніх тварин.

Законопроект № 7220 щодо запровадження обліку домашніх та безпритульних тварин, який днями зареєстрували у Верховній Раді, виглядав нібито логічним  кроком у напрямку захисту тварин.

Річ у тому, що протягом цього року в Україні активізувався рух за захист «братів наших менших». Так, 15 жовтня в Києві, Одесі, Львові, Харкові та низці інших міст пройшли марші за права тварин. А ще раніше, у серпні, в Україні набув чинності закон № 5119-1 про посилення кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. За знущання над ними чи навіть вбивство закон передбачає доволі серйозні покарання: від штрафу 3400 грн до обмеження волі на 3-5 років. Однак якщо тварина ніде не зареєстрована, яким чином доведеш, що її викинули на вулицю чи навіть вбили? Відповідь, зокрема, і на це питання мав дати новий законопроект. Але замість захоплення у любителів собак і котів він викликав неймовірне обурення. Чому ж? Які пункти люди вважають невиправданими, а які можна оцінити як корисні?

Чипування і «податок»

Законопроект передбачає, що власники й опікуни зобов’язані зареєструвати собак, котів та інших домашніх чи взятих під опіку тварин віком від трьох місяців і більше. Під час реєстрації їм видадуть паспорт тварини, жетон та чипують її. Традиційно під цим процесом мають на увазі вживлення під шкіру тварин спеціального мікрочипа. Сама процедура нагадує звичайний укол. Така система вже давно працює в США, Європі та Японії, де чиповано понад 90 % кішок і собак. Якщо на вулиці знаходять собаку, його приводять до ветеринарної клініки. Там лікар сканує чип, який містить дані про власника чи притулок, де проживала тварина, і повертає її туди.

Новопридбані тварини мають бути зареєстровані протягом п’яти днів у ветеринарній установі. Там вони повинні пройти імунізацію проти сказу і лікувально-профілактичні обробки. Але головне, що все це відбуватиметься за рахунок власника. Тому люди й сприймають, що з них вкотре знайшли привід «здерти» гроші.

За реєстрацію доведеться заплатити адміністративний збір у розмірі 0,1 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. До кінця року ця сума становитиме 176,2 грн. Для декого це, може, й невеликі гроші. Але не для стареньких, значна частина яких ледь кінці з кінцями зводять. Та, зрештою, багато громадян просто не розуміють, чому вони мають щось платити державі за те, що в них є домашні улюбленці.

Обов’язкове чипування тварин хоч і має певні плюси – дозволяє легко знайти тварину, котра загубилася, – на цьому етапі також може викликати значне обурення. Далеко не всі хочуть, щоб їхнім собакам чи котикам щось вживляли.

Розмноження – під контролем

Але це ще, так би мовити, квіточки. Законопроект містить ще кілька, м’яко кажучи, дискусійних моментів. Особливе обурення викликає вимога здійснювати приплід собак і котів винятково через кінологічні та фелінологічні клуби та розплідники, а всіх безпородних тварин стерилізувати.

За перше порушення вимог щодо розведення домашніх тварин передбачено штраф у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 5100 грн, а за повторне порушення – 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 20400 грн! За порушення вимог щодо обов’язкової біостерилізації домашніх тварин, що не мають породної цінності, передбачено штраф від 3400 до 20400 грн!

«Постійним джерелом поповнення популяції безпритульних тварин є власницькі тварини. Неконтрольовані або небажані приплоди, залишені просто неба на вулиці, загублені або викинуті живі «іграшки», свідоме залишення тварин без нагляду – все це призводить до регулярного збільшення популяції безпритульних тварин. Отже, очевидним є факт, що регулювання та зменшення кількості безпритульних тварин можливе тільки за умови налагодженого контролю за чисельністю передусім власницьких тварин», – ось як мотивують таке нововведення у пояснювальній записці до законопроекту.

На перший погляд, виглядає, нібито наміри благі. А тепер давайте на хвильку уявімо, як на практиці мала б виглядати їхня реалізація. Якщо, припустімо, я чи ви, як чимало українців, захочемо не якесь породисте кошеня, а звичайне, миле й пухнасте, нас цієї можливості зібралися позбавити. Тепер тварин мають розводити лише породистих, а за придбання таких часто доводиться викладати кругленьку суму.

Далі уявімо іншу ситуацію. У бабусі на селі є кішка чи собака, яка дає приплід кілька разів на рік. Старенька про нові правила реєстрації та стерилізації безпородних тварин може й не дізнатися, а як і дізнається, то поміж клопотами навряд чи знайде час та кошти на проведення всіх передбачених депутатами процедур. За стерилізацію, до речі, теж із власної кишені платити потрібно. І тут до неї приходять і вимагають штраф у розмірі кількох місячних пенсій за те, що в її кішки чи собаки «незаконне» потомство. Парламентарям точно треба було прописати, що «Корвалол» в таких ситуаціях необхідно мати напоготові!

А хто, до речі, має перевіряти, чи немає в господарів незареєстрованих тваринок та чи не дали вони «незаконного» приплоду десь у підвалі чи на сіні? Законодавці пишуть, що нагляд за дотриманням нововведень має здійснювати Національна поліція або інші уповноважені органи (перелік не уточнено). Якщо пофантазувати, виглядати це могло б так: «Відкривайте, поліція! Хочемо перевірити, чи у вас «незаконних» кошенят немає». Вважайте, міні-сюжет для комедійного шоу готовий. Але не більше. На практиці поліція не має права проводити обшуки у приватних квартирах та будинках без спеціального судового ордеру. Тому як де-факто правоохоронці мають виконувати ці законодавчі норми – загадка.

Корисні пункти

Але, попри всі недоліки, є в законопроекті й норми, які можна вважати скоріше позитивними або принаймні відносно нейтральними (хоча, звісно, у різних людей можуть бути різні думки щодо них). Наприклад, пропонується заборонити хірургічні операції, за винятком біостерилізації тварин, які не пов’язані з наданням ветеринарної допомоги. Зокрема, йдеться про обрізання хвостів, купирування вух, позбавлення голосу, видалення кігтів та іклів, інші операції з метою зміни зовнішнього вигляду тварини. У такий спосіб «братів наших менших» хочуть вберегти від страждань через чиїсь примхи.

Також власників зобов’язують утримувати сторожових собак та хижих тварин на прив’язі та спускати їх із неї лише в закритих дворах. Про наявність собаки чи хижої тварини у дворі застерігати варто відповідним написом.

А під час реєстрації собаки, який належить до потенційно небезпечної породи, його власник зобов’язаний надати медичну довідку про проходження обов’язкового попереднього та періодичного психіатричного огляду, а також довідку з кінологічного центру (клубу) про проходження ним спеціального навчання з утримання собак потенційно небезпечної породи.

Зважаючи на те, що список потенційно небезпечних порід собак доволі довгий (див. внизу), уявляю, скільки людей будуть обурені необхідністю йти по довідку до психіатра. Але певна логіка в такій нормі є. Якщо психічно неврівноважена особа спустить на когось грізного собаку, це може завершитися трагедією. До речі, у разі коли тварина на когось нападе, власник зобов’язаний відшкодовувати у повному обсязі матеріальні та моральні збитки постраждалому.

Також важливо, що законопроект зобов’язує не допускати, щоб тварини забруднювали екскрементами квартири, сходові майданчики та інші місця загального користування в будинках, прибудинкових територіях, у дворах та інших місцях загального користування, а також громадських місцях (ця вимога не поширюється на власників собак-поводирів).

Логічним виглядає і пункт про те, що підприємницька діяльність із розведення домашніх тварин з метою отримання прибутку підлягає оподаткуванню згідно із законодавством.

І що ж у «сухому» залишку?

Добре, що в країні зібралися запровадити реєстрацію домашніх тварин та розширити можливості для їхнього захисту. Але також зрозуміло, що перш ніж ухвалювати відповідні законодавчі норми, варто провести широку громадську дискусію, залучивши профільні організації, які займаються захистом прав тварин. І в такому разі, можливо, вдасться доопрацювати законопроект і внести правки, які влаштують і власників домашніх тварин, і парламентарів.

Текст: Наталія Лепчинська

 

Список потенційно небезпечних порід згідно із законопроектом № 7220: акіта-іну, американський бульдог, американський пітбультер’єр, американський стафордширський тер’єр, англійський мастиф, бельгійський мастиф, аргентинський дог, бельгійська вівчарка, бернський зенненхунд, бордоський дог, бразильська філа, бульмастиф, бультер’єр, доберман, кавказька вівчарка, кане корсо, мастіно неаполетано, московська сторожова, німецька вівчарка, німецький дог, перо преса канаріо, південноруська вівчарка, різеншнауцер, родезійський ріджбек, ротвейлер, середньоазіатська вівчарка, східноєвропейська вівчарка, тосаіну, чорний тер’єр, німецький боксер, фокстер’єр, шарпей, ягдтер’єр німецький, а також метиси зазначених порід з явними фенотипічними ознаками.

Залишити коментар