Понеділок, 25 червня

19 жовтня Верховна Рада України прийняла медичну реформу. Уже в 2018 році українці почнуть лікуватися по-новому, а в 2020-му медичні заклади остаточно перейдуть на нову форму фінансування. Opinion з’ясував, що змінює закон у стосунках пацієнтів, лікарів та держави.

Головний принцип нової системи охорони здоров’я «гроші ходять за пацієнтом». Прихильники реформи наполягають, що це спричинить конкуренцію між медичними закладами та стимулюватиме їх покращувати обладнання та якість послуг. Проте навіть автори реформи не приховують, що новий тип фінансування не буде утримувати медичну інфраструктуру країни. «Бюджетні кошти на фінансування охорони здоров’я будуть спрямовуватися на оплату конкретних медичних послуг та лікарських засобів, наданих пацієнтам, а не на утримання інфраструктури закладів охорони здоров’я», йдеться у пояснювальній записці законопроекту, підписаній міністеркою охорони здоров’я Уляною Супрун. Це означає, що державний бюджет буде економити на утриманні малих медичних закладів, які функціонують у селах, об’єднаних територіальних громадах та інших населених пунктах із малим населенням.

«Життя в сільській місцевості дешевше, ніж у місті, а отже, за умови обслуговування однакової кількості пацієнтів сільський лікар матиме краще матеріальне становище, ніж міський. Окрім того, на відміну від лікаря в місті, сільський фактично не матиме конкурентів», пояснюють у прес-службі МОЗу. За останніми даними Держстату, мешканці сіл складають трохи більше 30 % населення України, у решти громадян, які живуть у великих містах із розвиненою медичною інфраструктурою, дійсно буде вибір між постачальниками медичних послуг. «Така система фінансування приведе до більш справедливого розподілу коштів між лікарями. Якщо у лікаря гарна репутація і багато пацієнтів, він отримає більше коштів. Це стимулюватиме його колег підвищувати кваліфікацію, покращувати спілкування з пацієнтами тощо», розповіла головна лікарка одеського Центру первинної медико-санітарної допомоги № 14 Ірина Кедік.

Проте, новий закон передбачає альтернативу державним медичним закладам. Тепер надавати гарантовану державою допомогу зможуть також ліцензовані фізичні особи-підприємці. «Будуть створені умови для збільшення конкуренції серед постачальників медичних послуг, що може опосередковано дозволити збільшити мобільність трудових ресурсів у сфері охорони здоров’я», йдеться у вже згаданій пояснювальній записці. Тобто автори закону визнають, що лікарі, чиє робоче місце в малій сільській лікарні більше не утримується державою, підуть шукати кращої долі в приватній практиці або в більших населених пунктах. Державні медичні заклади, втім, розраховують на репутацію. «Якщо люди знають, що в центрі гарні лікарі та злагоджена робота, вони будуть звертатися. Ми вже працюємо над покращенням послуг, зокрема запровадили електронну чергу», розповіла лікарка Кедік.

Ще один важливий термін нових медичних стосунків державний гарантований пакет. Це список медичних послуг і лікарських засобів, які будуть частково або повністю оплачуватися державою. Честь вирішувати, від яких хвороб, якими засобами та за яким тарифом лікуватимуть українців, дісталася Кабінету міністрів: щороку вони видаватимуть новий список. Тож поки невідомо, яку спеціалізовану допомогу безкоштовно отримуватимуть українці та які ліки будуть оплачувати з державного бюджету в майбутньому. При цьому лікування за державний кошт визначається сімейним лікарем, звернення до спеціалістів без його відома доведеться повністю оплачувати самостійно. «Кожна людина в разі необхідності зможе звернутися до будь-якого лікаря-спеціаліста без направлення сімейного лікаря та отримати допомогу. Але в цьому випадку пацієнту доведеться сплатити повну вартість послуг лікаря та лікування», пояснюють у профільному міністерстві.

У поясненнях законопроекту зазначено, що він не має правил і процедур, які можуть призвести до корупційних правопорушень. Проте вже зараз зрозуміло, що виробники ліків можуть спробувати лобіювати потрапляння до державного гарантованого пакету. Фізичні особи-підприємці можуть спробувати отримати державну ліцензію нечесним шляхом, і немає гарантій, що постачальники медичних послуг не будуть штучно завищувати показники результативності. Крім того, реформа ніяк не впливає на корупцію «на місцях», яку законотворці зазначають однією із проблем чинної системи. Проте, в міністерстві наполягають, що медреформа не принесе нових корупційних ідей, а керівний орган буде абсолютно чесним. «З усіх можливих варіантів модель Національної служби здоров’я має найменші корупційні ризики, оскільки вона як центральний орган виконавчої влади буде підконтрольна контролюючим органам, таким як Рахункова палата, КРУ, а також антикорупційним органам НАБУ та НАЗК», розповіли у прес-службі Міністерства охорони здоров’я України.

Медична реформа комплексний захід, направлений на повну зміну системи взаємодії держави, медиків та пацієнтів. Чи є ця зміна на краще покаже час.

Текст: Поліна Мординська

Залишити коментар