Середа, 23 травня

«Заборонений грошовий сурогат» – так Святошинський райсуд Києва визначав Bitcoin ще в серпні. Тоді було важко уявити, що лише за два місяці в Україні майже водночас з’являться два законопроекти, спрямовані на «легалізацію» криптовалют. Ми вирішили розібратися, що саме вони пропонують та як їхнє прийняття може вплинути на учасників ринку.

Криптовалюта сьогодні

Оплачувати товари та послуги криптовалютами в Україні можна було ще кілька років тому. Сьогодні таку можливість надають не тільки IT-компанії, а й будь-які інші. Так, розрахунок криптовалютою Bitcoin впровадили інтернет-магазини, онлайн-сервіси, юридичні фірми та школи для дорослих. У вересні засновник сайту TechCrunch Майкл Аррінгтон придбав квартиру в Києві, заплативши за неї криптовалютою Ethereum. 

За даними звіту юридичної фірми Axon Partners та консалтингової компанії ForkLog Research, Україна увійшла в топ-10 країн світу за кількістю користувачів Bitcoin. Таким чином, заперечувати існування в нас ринку криптовалют сьогодні вже неможливо. 

Сергій Рибалка, голова Комітету ВР з питань фінансової політики та банківської діяльності, називає криптовалюти дуже високоризикованим спекулятивним інструментом, який, тим не менш, буде розвиватися та впливати на світову економіку. Він аргументує необхідність введення криптовалют у правове поле: «Поки в нас всі операції «висять у повітрі». Натомість наростають ризики використання цього інструменту із шахрайською метою, відсутні будь-які механізми захисту некваліфікованих учасників ринку, немає обмежень для зловживань». 

Окрім аргументів, що апелюють до користі для власників криптовалют, слід назвати й ті, що розглядають вигоду держави від правового врегулювання цього ринку. Враховуючи те, як стрімко зростають кількість криптовалют та їхня вартість, нескладно здогадатися, що в майбутньому ними володітиме ще більше людей, а отже, розшириться сфера їхнього застосування. Якщо Україна вчасно не встановить свої «правила гри», вона позбавить себе суттєвих сум, які могли б надійти до бюджету як податки, а також матиме вкрай обмежений набір інструментів для контролю за криптовалютним ринком. 

Олег Загнітко, адвокат та кандидат юридичних наук, наводить такі наслідки ігнорування державою криптовалют:

  • офшоризація легальних угод з криптовалютами;
  • функціонування чорного та сірого ринку, на яких здійснюватимуться криптовалютні операції;
  • звуження інвестиційної бази для операцій фінансових установ та інших інвестиційних інституцій на відкритих ринках. 

Що пропонують депутати

Про те, що таке криптовалюта та як її використовувати, від імені держави найчастіше висловлювався Національний банк України. У 2014 році він, як і Святошинський суд, називав її грошовим сурогатом, використання якого як засобу платежу заборонено законом. Цьогоріч НБУ зробив менш категоричну заяву, визначивши Bitcoin як «не валюту» і «не засіб платежу». Звісно, це мало що дало. 

Більш рішучий крок зробили дві групи депутатів, які розробили законопроекти «Про обіг криптовалюти в Україні» (№ 1) та «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні» (№ 2). За основу вони взяли законодавство про фінансові послуги, запропонувавши надати криптовалютам статус фінансових активів. 

У законопроектах також дається визначення поняття «криптовалюта». № 1 вживає його в значенні програмного коду, який є об’єктом права власності й може бути засобом бартеру (міни). Відомості про такий код вносяться та зберігаються у системі блокчейн –  публічному реєстрі усіх криптовалютних транзакцій, який ведуть одразу всі його користувачі. 

Законопроект № 1 окреслює основні засади обігу криптовалют, і його положення можна умістити в декілька тез. 

  1. Криптовалюта є об’єктом права власності. Її можна обміняти на іншу криптовалюту, електронні гроші, валютні цінності та цінні папери, а також на будь-які незаборонені товари та послуги. 
  2. Обмін криптовалюти на електронні гроші, фінансові цінності та цінні папери може здійснювати тільки криптовалютна біржа. Вона ідентифікує та персоніфікує суб’єктів криптовалютних операцій (біржу, користувача блокчейну, власника криптовалюти, майнера).
  3. Криптовалюта, отримана в результаті майнінгу (видобування криптовалюти шляхом розв’язку складних математичних задач, що провадяться з використанням комп’ютерів), є власністю майнера та оподатковується. 
  4. Користувачі системи блокчейн проводять криптовалютні транзакції та займаються майнінгом на власний ризик. Держава не відшкодовує вартість криптовалюти у випадку її знецінення або втрати, а також не гарантує забезпечення роботи сервісів з обміну криптовалют. 

Як буде влаштований ринок криптовалют

Законопроект № 2 деталізує положення про роботу криптовалютних бірж та оподаткування. Так, біржам він надає статусу фінансових установ, через які проходять операції куплі-продажу, обміну валют тощо. Криптобіржі надаватимуть всі види фінансових послуг і повинні будуть мати ліцензії на свою діяльність. Серед вимог до них – статутний капітал не менше 5 мільйонів гривень, 51 % з яких має належати громадянам України.

Окрім криптобірж, автори законопроекту виділяють ще три типи учасників ринку: регуляторів (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку), криптоінвесторів та майнерів. Перші будуть ліцензувати біржі, а також контролювати їхню діяльність, застосовуючи за потреби санкції адміністративного та фінансового характеру. Другі – криптоінвестори – купуватимуть криптовалюту, підписавши публічний договір з фінустановою. Через них можна буде придбати криптовалюту за гривню. Передбачається, що інвестори – це не пересічні громадяни, а ті, що мають необхідний досвід та кваліфікацію. Останніми – майнерами – можуть бути й звичайні фізичні особи.

Законопроект дозволяє вільно розпоряджатися добутою криптовалютою, однак накладає певні обмеження на сам майнінг. Так, щоб займатися ним, доведеться стати суб’єктом ПД. Крім того, не можна майнити на обладнанні третіх осіб, не маючи на те їхнього дозволу. За це автори законопроекту пропонують накладати штраф у розмірі 5 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85 000 гривень). Повторне правопорушення буде тягнути за собою штраф у подвійному розмірі.

Податки та пільги для майнерів

Як вже було сказано, законопроект деталізує положення про оподаткування. Згідно з ним, учасники ринку, зокрема підприємці-майнери, будуть сплачувати податки на пільгових умовах. За словами Сергія Рибалки, голови профільного комітету ВР та одного з авторів обох законопроектів, у майбутньому буде запропоновано внесення відповідних змін до Податкового кодексу. Передбачається, що власне придбання криптовалюти буде «безкоштовним» (тобто не оподатковуватиметься), а от при обміні її на товари доведеться платити ПДВ. При конвертації в національну валюту утримуватиметься збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2 % від суми у гривні. Інші операції з криптовалютами будуть оподатковуватися за загальними правилами.

Нагадаємо, що законопроект № 2 має назву «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні», тож пільгове оподаткування — не єдиний запропонований у ньому механізм «стимулювання». Щоб заохотити підприємців займатись майнінгом, депутати вдалися до встановлення пільгових тарифів на електроенергію. Підприємці, що майнять у межах індустріальних парків, платитимуть за «світло» за так званими стимулюючими тарифами (їх встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг). Ті, хто провадять ПД не на території парків, отримають знижку на електроенергію у нічний час. 

Резюме

Олег Загнітко, адвокат та кандидат юридичних наук, вважає, що визнання криптовалют фінансовими активами призведе до зниження протиправної діяльності на ринку. На ньому з’являться легальні гравці, що запроваджуватимуть «доброчесні» практики та поступово витіснятимуть правопорушників. 

Водночас, надання криптовалютам статусу активів – доволі поширена у світі практика. Цим шляхом пішла, зокрема, Японія, яка володіє 50,8 % частки на світовому ринку обміну Bitcoin. 

Переймання досвіду інших країн, звісно, не зроблять з України лідера криптовалютного ринку, однак це може стати відправною точкою для впровадження інноваційних технологій і їхнього використання для зростання економіки. Проте, перш ніж це відбудеться, держава має привести у відповідність цілу низку нормативно-правових актів, які стосуються порядку створення та роботи криптовалютних бірж, оподаткування майнінгу тощо. Повноцінне функціонування ринку так, як це прописано в законопроектах, відбудеться не раніше ніж через рік. 

Текст: Ірина Олейник

Залишити коментар