Вівторок, 20 лютого
Кампанія ЗНО 2017 не пройшла без скандалів, а сама Україна незабаром може перетворитися на країну філологів та правників. Які виші та спеціальності вибирають майбутні студенти та чим це їм загрожує, спробуємо розібратися.

Нові правила ЗНО: обережно, студент «поза бортом»!

Окрім нової системи коефіцієнтів (галузевий, регіональний та сільський коефіцієнти), на абітурієнтів чекали раптово анульовані бюджетні місця. Ініціаторами цієї реформи стали власне університети. Наприклад, коли набирається лише троє людей на бюджет, виші не можуть відкривати групу. Це можливо, коли є щонайменше п’ятеро осіб. Саме через це, деякі студенти опинилися «поза бортом» у навчальних закладах, які вони обрали як пріоритетні. Міністр освіти України Лілія Гриневич запевняє, що усім, а це близько 200 дітей, запропонували альтернативу.

Через нову систему коефіцієнтів галасу було не менше, враховуючи перебої роботи онлайн-кабінетів абітурієнтів, плутанину та затримку результатів. У Міносвіти запевняють, що сьогодні українські школярі не мають рівного доступу до якісної освіти. Саме тому вони шукають шляхи вдосконалення – одним із таких мала стати нова система коефіцієнтів:

  • галузевий (до 1,03) – спрямований на стимулювання дітей йти на технічні спеціальності, де не вистачає робітників на ринку праці;
  • регіональний (1,0 для вишів, розташованих у Києві, 1,01 – у Дніпрі, Львові, Одесі та Харкові. У Донецькій та Луганській областях – 1,03, на решті території України – 1,02) – спрямований на те, щоб не всі поспішали до найбільших міст країни, а залишалися і в регіональних університетах;
  • сільський (1,02) – лише для тих дітей, що відповідають двом критеріям. По-перше, вони мають навчатися в сільській школі, по-друге, мати реєстрацію в сільській місцевості.

Та чи будуть застосовуватися коефіцієнти в такому ж вигляді наступного року – невідомо. Ці компенсаторні механізми ще треба аналізувати. Якщо довіритися результатам ЗНО 2017, то після використання сільського коефіцієнту на місця держзамовлення вступили 85 % міських та 15 % сільських дітей. Близько 67 % дітей навчаються в місті і 33 % – у селі.

Лілія Гриневич вважає, що якось драматично сільський коефіцієнт не вплинув на вступну кампанію цього року: «На деякі рейтингові (рейтингові саме за побажаннями дітей на них вступити, а не тому, що вони потрібні на ринку праці) спеціальності, наприклад, право чи міжнародну економіку, був надзвичайно високий прохідний бал. І насправді дітей із сільським коефіцієнтом, які змогли потрапити на них, просто можна порахувати на пальцях. Вони не могли отримати бонусно такі спеціальності винятково завдяки сільському коефіцієнту».

Вступна кампанія 2017 показала, що більшість майбутніх студентів досі прагнуть бути філологами й перекладачами, юристами, економістами та міжнародниками. Та на думку HR-експертів вчорашні школярі обирають професії абсолютно не відповідні запитам сучасного ринку праці. Вони йдуть на популярні, але не затребувані спеціальності.

У Міносвіти також зазначають, що популярні спеціальності не завжди збігаються з тим, що потрібно країні. За словами Гриневич, нині є проблеми з набором на технічні напрямки, і є велика потреба на них на ринку праці. Тому держава стимулює абітурієнтів місцями державного замовлення. Але це не дуже допомагає.

Цьогоріч збільшили державне замовлення на фізику і астрономію, на прикладну фізику і наноматеріали (це нова дуже затребувана сфера), на математику, на мікро- та макронаносистемну техніку, на біотехнології та біоінженерію, на атомну енергетику.

«Це все сфери розвитку економіки країни. Нам також потрібні фахівці в таких сферах, як агрономія, лісове господарство, захист і карантин рослин», – говорить міністр освіти України. Та, на жаль, очікування Міносвіти не виправдилися. Дітей виші набрали, але значно менше, ніж сподівалися: «Мало збільшити держзамовлення, потрібно покращити підготовку до складання іспитів з фізики, математики, біології, хімії».

Куди і з якими балами вступають сучасні українські студенти

З конкурентної точки зору українські виші сильніші саме технічними спеціальностями, а не гуманітарними. Важливість та необхідність гуманітарних професій безсумнівна. Але сьогодні роботодавець все більше шукає сильного фахівця саме з потужною технічною базою. Щоб добре розбиратися з BigData, гуманітарію потрібно перевчитися, а це буде складно.

Ми розглянули і порівняли прохідні бали на бюджетні місця п’яти найзатребуваніших вишів України, розбивши їх на 5 іміджевих факультетів, котрі обрали абітурієнти 2017-го, та на 5 факультетів, спеціальності саме яких сьогодні є затребуваними на українському ринку праці.

 

Результати вступної кампанії 2017 – найпопулярніші факультети серед абітурієнтів (середній прохідний бал на бюджет)

(За даними результатів єдиної державної електронної база з питань освіти. Міністерство освіти і науки України)

Попереду всіх, як завжди, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Тут бали до вступу на найпопулярніші факультети від 187 – менеджмент і філологія (іноземні мови) від 194. Друге місце між собою поділяють НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та Львівський національний університет імені Івана Франка. Прохідний бал на менеджмент 182 та 180, філологія (іноземні мови) – 189 та 192. Наприкінці рейтингу – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна та Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут». Менеджмент – 179 та 181 прохідний бал відповідно, філологія (іноземні мови) – по 188 балів. Також високий прохідний бал отримав факультет туризму – 186 у Харківському університеті Каразіна та 190 і 191 у Львівському університеті Франка і Київському імені Шевченка. За даними Міносвіти, спеціальність «економіка» не потрапила до рейтингу ТОП 5. Але прохідний бал у вишах на неї також один із найвищих – 182-191, право аналогічно – 182-191. Міжнародні економічні відносини – 189-191.

Прохідні бали на затребувані спеціальності, такі як математика, фізика та астрономія, прикладна фізика та наноматеріали, біотехнології та біоінженерія, комп’ютерні науки (ТОП 5 популярних спеціальностей, обраних абітурієнтами, за даними Міносвіти) дещо нижчі. Лідерами є факультети комп’ютерних наук університету імені Тараса Шевченка та політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського – по 185 балів. В інших вишах 172-178. Далі йдуть біотехнології та біоінженерія – 172-185 балів. З математикою та фізикою справи вже значно гірше. Математика – 145-167, прикладна фізика та наноматеріали – 129-167 балів, фізика та астрономія – 128-159.

 

Результати вступної кампанії 2017 – технічні факультети (середній прохідний бал на бюджет)

(За даними результатів єдиної державної електронної база з питань освіти. Міністерство освіти і науки України)

Тут прохідні бали нижчі, аніж на більш популярні спеціальності. НТУ «Харківський політехнічний інститут» має найвищий показник із прикладної математики – 182 бали. А ось просто математика у вишах отримала прохідний від 147 до 167 балів. Більш за все «не пощастило» факультету фізики та астрономії, тут студенти вступали на бюджет із 128 балами як мінімум та й максимум невисокий – 159 балами.

Гуманітарій VS технар, або що таке STEAM-освіта

Вважається, що в юристів та економістів перспективи вже давно не дуже райдужні. Як у туроператорів, потреба в яких в епоху digital відпадає: люди вже давно самі собі підбирають тури онлайн, а з юридичних питань непогано консультують різноманітні чат-боти. Фінансова та банківська сфери також повністю переходять в електронний світ, де майже не залишилося місця звичайній людині. Сьогодні практично немає сенсу вчитися на фінансиста, оскільки алгоритми краще за будь-якого аналітика обробляють фінансові дані. Про професії, що вимирають, де нас замінить штучний інтелект, написано багато. Однак Том Перро, голова кадрової служби Медтех-компанії RallyHealth у своїй статті для Harvard Business Review дуже добре визначив роль гуманітарія в сучасному світі.

Досі вважається, що для успіху в інноваційній економіці людині треба отримати так звану STEM-освіту (наука, технологія, інжиніринг та математика). Однак час STEM минає. Новий термін стрімко поширюється завдяки зусиллям його численних прихильників, таких як Школа дизайну Род-Айленда (США). Тут розроблені шкільні та університетські курси нової STEAM-освіти, де ключовою є додана буква «A» – від англійського Arts, гуманітарні галузі знання. Інакше кажучи, роботи ось-ось почнуть справлятися з обов’язками, для яких потрібна STEM-освіта набагато краща, ніж у людей. А ось гуманітарні дисципліни (наприклад, психологію або мистецтво) машини навряд чи освоять у найближчому майбутньому. «Люди зможуть зробити більше для успіху інноваційного бізнесу в розумінні запитів і поведінки інших людей, для яких ми і створюємо свої товари і послуги», – пише Перро.

Усе більше «великих» людей світу наголошують на пильній увазі до значних змін у майбутньому. Найбагатша людина Китаю та 18-та найбагатша людина в світі за оцінюванням Bloomberg – Джек Ма, підприємець, засновник і голова ради директорів компанії Alibaba Group нещодавно виступив на форумі Bloomberg Global Business Forum у Нью-Йорку. Він говорив про проблеми економічного зростання і підкреслив важливість змін у системі освіти. На його думку, урядам та бізнесам треба припинити розраховувати на виробництво у тому, що стосується створення робочих місць, і звернути увагу на інноваційні галузі на кшталт розробок у сфері штучного інтелекту.

«Звертайте особливу увагу на систему освіти. Те, чого ми сьогодні навчаємо наших дітей, завтра може призвести до того, що вони втратять роботу. Усе, чого ми вчимося за старою схемою навчання, запам’ятовуючи знання, навчаючись обчислень – все це машинам вдається краще. Ми повинні перебудувати систему освіти. Ми повинні навчати наших дітей бути інноваційними та творчими. У новому світі, щоб досягти успіху, вам знадобляться IQ, EQ і LQ. EQ – це емоційний коефіцієнт, а LQ – «коефіцієнт любові», дещо, чого у машин ніколи не буде» – вважає глава Alibaba Group Джек Ма.

Як склалася ситуація у нашому регіоні, розглянемо на прикладі результатів вступної кампанії 2017 ОНУ ім. І. І. Мечникова

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова потрапив до десятки найзатребуваніших вишів країни і посів 8-му сходинку. У приймальній комісії розповіли, що за останні 5-7 років ситуація майже не змінилася. ТОП-5 найпопулярніших факультетів, які цього року назвало Міносвіти, давно вже зарекомендували себе як найулюбленіші й найпрестижніші.

 

Результати вступної кампанії 2017 ОНУ ім. І. І. Мечникова

Першу позицію, як не дивно, займає факультет романо-германської філології, а саме – англійська та німецька мови, література і переклад. На економіко-правовий факультет вступають на правознавство та все, що стосується міжнародних відносин. До речі, цьогоріч міжнародники набрали рекордну кількість контрактних місць проти минулих років. Бюджетних вийшло всього 6 з 25 рекомендованих державою. Загалом набрали 80 студентів.

Зі слів відповідального секретаря приймальної комісії ОНУ ім. І. І. Мечникова Майї Ніколаєвої , нова система коефіцієнтів майже не посприяла тому, щоб студенти з високим балом вступали в регіональні виші, вони все одно пішли у столичні. А ось на природничі та технічні спеціальності коефіцієнти більш-менш вплинули. Цього року комп’ютерні спеціальності в Мечникова вперше отримали значну кількість студентів, які пішли навіть на контракт. Прикладна математика, наприклад, потрапила до топу спеціальностей, а це так звана підготовка майбутніх програмістів. Держава виділила 26 бюджетних місць, та ще виш набрав 35 контрактних. Майя Іванівна зазначає, що раніше такого не було. Комп’ютерна інженерія – 21 бюджетне місце і ще 33 контрактних. Та все ж таки середній прохідний бал тут – близько 165. Що ж стосується біотехнологій, то ця спеціальність досить нова в одеському університеті порівняно з іншими. Цьогоріч вона також користувалася попитом серед абітурієнтів: 10 бюджетних місць та 19 контрактних.

Такі напрями в Мечникова, як політологія, соціологія, географія та окремо німецька філологія не отримали цього року жодного бюджетного місця. Як так вийшло? І чому все ж такі деякі з абітурієнтів в Україні опинилися «поза бортом»? Ось як це відбувалося.

Мінімальне держзамовлення – 3 бюджетних місця, максимальне – 30 на факультет. Алгоритм розподілу враховував два фактори: максимальний бал (з урахуванням системи коефіцієнтів) та пріоритетність подання документів. Тому значну роль відіграла саме привабливість навчальних закладів, яким дісталася перша пріоритетність багатьох абітурієнтів із високими балами. Деякі виші самі встановлювали мінімальну кількість бюджетних місць, і вона сягала не менше п’яти. Коли така група не набиралася, наприклад, усього два або три абітурієнти потрапляли на цей факультет за розподілом, місця були анульовані.

Наприклад, так сталося з абітурієнткою, яка хотіла вступати на соціологію: «Була студентка з високим балом 198 на спеціальність “соціологія” з першим пріоритетом. І, наприклад, є наступна студентка з меншим балом, але із другим пріоритетом до вступу на наш факультет. Тому, враховуючи, що перша студентка єдина, кого потрібно було розподілити на бюджет до соціології, вона цього розподілу в нас не отримала. І вже за другою пріоритетністю вона потрапляє, наприклад, до Київського університету Шевченка. Але там її прохідний бал вже нижче, і, на жаль, дівчина взагалі не отримує бюджетного місця».

Малокомплектні групи – питання рентабельності для вишу таких груп. «Тут ситуація така. Ті виші, які, скажімо так, проігнорувавши питання рентабельності або нерентабельності малокомплектних груп, усе одно встановили мінімальний обсяг одне місце. По суті, навіть одне місце держзамовлення вони отримали. А ті, які зважили всі за і проти та встановили, наприклад, три-п’ять місць, то вони за низкою спеціальностей виявилися без бюджетних місць. Конкурс на такі спеціальності був, але там або не дуже високий бал, або нижче третього пріоритету. І, відповідно, абітурієнти отримали розподіл до інших вишів».

Різниця між прохідним бюджетним балом на природничі й гуманітарні науки в Мечникова також колосальна. Так, середній бал на прикладну фізику не перевищив позначку в 132. А ось бал на цикл спеціальностей факультету романо-германської філології сягнув 188. РГФ загалом отримав 25 бюджетних місць, а всього зараховано 140 студентів.

Середня освіта також набирає популярності. Цього року виш ліцензував усі спеціальності за цим напрямом. У Мечникова за закритим конкурсом, тобто з гарантованими бюджетними місцями, були такі факультети: середня освіта хімія, середня освіта географія та середня освіта біологія. На три спеціальності виділили та отримали 20 бюджетних місць. За словами Майї Іванівни, – це палка на два кінці. З одного боку, це дає вишам гарантовані бюджетні місця і це на користь університетам. З іншого боку, серед вишів, де середня освіта – це основна спеціальність, минулого року трапились абсурдні ситуації. Так, абітурієнт з балом 101 з математики пройшов на бюджет на спеціальність «середня освіта (математика)». Тобто він буде вчителем з математики і колись навчатиме ваших із нами дітей.

Ще п’ять років тому мінімальний прохідний бал встановлювався на межі – 124. Зараз більшість вишів зупинилась на позначці у 100 балів. Таким чином, вони ніби зберігають студентів-контрактників. Виші, в яких дуже високий конкурс і які більш затребувані серед абітурієнтів, звісно, встановлюють більш високий мінімальний бал, з яким беруть до вступу.

Які професії та навички стануть в нагоді через п’ять років

Ми повинні встигати за сучасним світом, адже він рухається занадто швидко у напрямку розвитку технологій. На жаль, ті професії, що найчастіше обирають вступники в тому вигляді, якому ми зараз їх бачимо, поступово зникатимуть. Більше половини абітурієнтів не працюватимуть суто за фахом після отримання вищої освіти. У добу розвитку штучного інтелекту, бот-платформ, мобільних додатків, комп’ютеризації та автоматизації процесів більшість галузей потрапить під ризик трансформації або ж значного скорочення робочих місць.

Деякі напрямки зазнають сильного трансформування. Наприклад, менеджмент є лінійною роботою, яку можна запрограмувати. Така ж участь чекає і на економіку та дослідження ринку, адже все це має певні алгоритми. Згодом таку роботу повністю візьме на себе штучний інтелект. І тим, хто зараз обирає ці кваліфікації, треба бути готовим до опановування додаткових напрямків та навіть перенавчання.

Професії майбутнього за оцінкою світового економічного форуму в Давосі та агенції Блумберг

Право. Класичною юриспруденція вже ніколи не буде. Через 5-10 років у більш розвинених країнах звичайні юристи нікому не будуть потрібні. Їм на зміну прийдуть мережевий юрист, консультант з безпеки особистого профілю та цифровий юрист. Усі три професії будуть щільно пов’язані зі сферою IT, фахівці повинні досконало опанувати віртуальний світ соцмереж. Бо тепер репутацію людини та її віртуальну власність варто буде захищати саме в інтернеті. І нікуди без цифрової безпеки, адже в мережі зберігається все більше і більше даних, тому їх треба правильно структурувати, захищати, зберігати, додавати та видаляти.

Маркетинг. Ця сфера теж дещо зазнає змін та отримає спеціалістів, в яких раніше, здавалось б, не було потреби. А саме менеджер фонду інвестицій у талановитих людей, тайм-менеджер та проектувальник власної фінансової траєкторії. Творчі професії набиратимуть обертів, адже механічну та системну роботу виконуватимуть машини. Саме тому світ вже шукає своїх менеджерів фондів інвестицій у талановитих людей. Більш важливою стане оптимізація розподілу часу з урахуванням нових технологічних можливостей і потреб особистості або колективу. Та, окрім часу, ще одним ресурсом, без якого складно уявити сучасний світ, є гроші. Треба навчатися розраховувати модель особистих інвестицій, спираючись на плановані прибутки-видатки, даватиме рекомендації із планування сімейного й особистого бюджету, розвитку кар’єри тощо.

Туризм. Майбутнє вже тотожне завтоматизацією процесів. Люди хочуть максимально швидко будувати навіть свої туристичні маршрути. Водночас це має бути якісно, все й одразу: купівля квитків, вибір маршруту, рекомендації щодо необхідних речей, бронювання готелю тощо. Тому дуже скоро з’являться такі професії, як розробник інтелектуальних туристичних систем, режисер індивідуальних турів та розробник тур-навігаторів. Усі вони на межі програмування та туризму. З’являться автоматизовані системи купівлі квитків, навігації, бронювання готельних місць та унікальні алгоритми пошуку.

Міжнародні відносини. Країнам стає все складніше домовлятися, протистояти проявам інформаційної війни, зокрема хакерським кібератакам та уникати проникнення до систем з таємною інформацією. У майбутньому має з’явитися медіатор з нейтральною позицію, який буде вирішувати проблему комунікації між країнами після ліквідації наслідків таких атак. Це буде дипломат-кіберспеціаліст. Право, міжнародні відносини, психологія та, звісно, ІТ-технології – ось що потрібно буде знати спеціалісту майбутнього. А ще світ побачить таку професію, як інтернаціональний космічний дипломат – спеціаліст, що буде налагоджувати стосунки держав у прогресивній космічній галузі. Необхідністю стане домовлявитися, об’єднувати зусилля, розробки та технології щодо опанування космічного простору.

Економіка. Стратег фінансових траєкторій, агроном-економіст, мультивалютний перекладач, краудфандинговий спеціаліст. Сьогодні ці назви, мабуть, для багатьох навіть звучать лячно. Але майбутнє не за горами. У визначений час треба буде розробляти стратегічні рішення для компаній і консультувати у разі появи нових доходів/витрат або кризових ситуацій.

Зараз уже існують онлайн-сервіси, де можна поміняти Bitcoin на Webmoney або перевести звичайний банківський рахунок у рідну валюту. І саме мультивалютний перекладач буде організовувати процес і систему обміну традиційних і альтернативних валют. Краудфандингові спеціалісти будуть організовувати роботу краудфандингових платформ, проводити попередню оцінку проектів для отримання допоміжного фінансування, розбиратимуть конфлікти між вкладниками та власниками проектів. Якщо на заході ці спеціалісти активно пропонують свої послуги, то в Україні поки що пошуком партнерів займаються менеджери проектів або ж взагалі цей пункт ігнорують. Втім, варто зазначити, що це не стосується багатомільйонних проектів. Там такі фахівці вже працюють.

Інші популярні та незвичні багатьом напрямки. Спеціаліст із людського розвитку, блогери, machine learning, аналітики даних та програмісти генів. Уже зрозуміло, що найактивніший розвиток матимуть галузі ІТ-технологій, генетики, медицини, екології, безпеки, робототехніки та нейробіології. А новітні професії переважно поєднуватимуть кілька з цих галузей. Тому одна з цікавих професій, яка 100 % з’явиться – це спеціаліст із людського розвитку. Він буде займатися питанням перекваліфікації та перенавчання людей, аналізуватиме ринок та допомагатиме людям обрати найкращий напрямок перекваліфікації, враховуючи набір знань людини. Сучасна близька професія до журналістика – блогосфера. Саме журналісти-розслідувачі, хороші аналітики, журналісти вузьких напрямків, творчі публіцисти та блогери посилять свою значущість у розвитку суспільства. Останні будуть найбільш цікавими для аудиторії, оскільки зараз зростає інтерес до особистісних історій. Також з’явиться необхідність у machine learning спеціалістах, вони займатимуться навчанням нейромереж і матимуть справу зі штучним інтелектом. Ці люди програмуватимуть потужні обчислювальні комплекси, які вже будуть управляти цифровими екосистемами. Зокрема, будуть потрібні й аналітики даних. Оскільки всі ті речі, які стають «розумними», породжують багато інформації. Усі ці дані буде потрібно аналізувати та робити висновки. Це нова кваліфікація, котра народжується на стику аналітичної математики, дизайну, маркетингу, філософії та безпеки. Інша професія, яка з’явиться на межі програмування, генетики, біології та медицини, – це програміст генів. Незабаром стане можливим програмування генетичного коду. Поступово медицина буде переходити від медикаментозного та фармакологічного лікування до нанотехнологій, до впливу на геном і виправлення помилок на рівні побудові білків. Ще одна професія, що народжується на перетині сфер життя і спеціалізації: міське городництво та садівництво. Люди через урбанізацію втрачають можливість їсти свіжі екологічні продукти. Тому з’являться фахівці, що будуть вирощувати і давати поради щодо вирощування чого б там не було в умовах міста.

Але найперше – вивчення самого себе

Аби знайти себе, потрібно тестуватися в різних іпостасях і ситуаціях, відкриватися до зворотнього зв’язку та підлаштовуватися під швидкість змін. По максимуму користуватися тими можливостями, які відкриті саме для студентів. Якщо знати свої плюси й мінуси, те, що точно вам підходить і не підходить, у майбутньому не виникатиме проблем із перенавчанням. Та це і є головна проблема – самовизначення. І пам’ятайте, що у світі немає нічого вічного. Найважливіша риса для сучасної молодої людини, яка не боїться викликів, – пізнавальна гнучкість (learning agility).

Українські реалії сучасної системи освіти

В Україні кількість абітурієнтів щороку йде на спад. Мережа вищих навчальних закладів буде неминуче скорочуватися. Адже ліцензований обсяг українських вишів значно більший, ніж є взагалі потенційних студентів, які там можуть навчатися. Ті, хто мають можливість і бажання здобувати вищу освіту, муситимуть усе частіше обирати між навчанням за кордоном і в Україні. Державі потрібно швидше розробляти та впроваджувати дійсно актуальні освітні реформи, що працюють. Та найголовніше – досконало вивчати сучасний ринок праці, щоб як найменше молодих українських спеціалістів могли опинитися «за бортом».

Текст: Яна Нестеренко

 

Залишити коментар